Чому падають літаки?

Чому падають літаки?

Майже щодня нам ЗМІ старанно повідомляють про жахливі авіакатастрофи, в яких гинуть десятки та сотні людей. Мало кому вдається врятуватися під час падіння з багатокілометрової висоти, а тим більше – під час вибуху в повітрі. Чому врятованих буває так мало?

Після приголомшливого випадку, що стався в небі з грецькими паломниками, на це питання можна відповісти: мало молилися Богу пасажири загиблих літаків. Милосердя Бога та Його могутність безмежні, і якщо багато людей благають Господа про допомогу, вона обов’язково приходить.

Це за людськими уявленнями неможливо врятувати падаючий авіалайнер, а в Царстві Небесному діють вищі закони, які «долають природи чин» і скасовують закони нашого світу, за якими має розбитися літак.

У цьому дивовижному оповіданні мене особливо тішить точність деяких деталей: такі подробиці неможливо вигадати. Їх не можна спростувати доморощеним критикам «сліпої віри».

По-перше, називаються час та місце події. «Це було на світанку в п’ятницю, 29 серпня 2003 року. Ми з важким серцем покидали Єрусалим, із сумом прощаючись зі Святою Землею і прямуючи через Тель-Авів до Афін…», — так почала свою розповідь одна з пасажирок авіарейсу.

28 серпня її паломницька група брала участь у святковій службі на честь Успіння Богородиці в стародавньому храмі Її Гробу в Гефсиманії й тепер поверталася до Греції. У тому літаку було багато віруючих воцерковлених людей, зокрема священників, які почали молитися про допомогу Божій Матері ще за добу до польоту.

Молитися в такий час і в такому місці, коли ці молитви не можуть бути не почутими. Схоже, це мало вирішальне значення у подальших подіях.
Далі оповідачка повідомляє про явну несправність електросистеми аеробуса, яку було видно ще до зльоту: освітлення в салоні весь час мерехтіло та не давало яскравого рівного світла. А коли він почав злітати, з’явився характерний звук, як при численних коротких замиканнях.

А. П. (так назвала себе авторка документальної розповіді) сиділа зі своєю матір’ю в лівій частині літака, перед крилом, а їхні друзі та знайомі на сусідніх місцях. Тому їм добре було видно через ілюмінатори двигуни аеробуса.

Спочатку вони не звертали на них уваги, мирно творячи подумки молитви. Але хвилин через двадцять пролунала гучний хлопок, літак почав сильно тремтіти й рухатися то вліво, то вправо наче сито, в якому просіюють борошно. Тут А. П. подивилася в ілюмінатор і завмерла: турбіна горіла й викидала шматки розпеченого заліза.

Через кілька хвилин пасажирам повідомили про втрату лівого двигуна (літак був двомоторним) та про спробу дістатися аеропорту Елефтеріос Венізелос із одним мотором.

Але не минуло й двадцяти хвилин, як пролунав вибух із правого боку, аеробус знову почав тремтіти, кидатися та стрибати. Почувся інший звук, подібний до свисту, як при падінні авіабомби у фільмах про війну. Це означало, що літак різко втрачає висоту.

І тут хтось закричав, що спалахнув правий двигун – останній. З нього теж вилітали шматки металу, він руйнувався просто на очах.
«Досить спокійний і досить приємний клімат у салоні швидко змінився панікою, — розповідає А. П. – стюардеси, які тільки почали подавати прохолодні напої, терміново зафіксували свої візки, швидко сіли на місця, пристебнули ремені та поклали голови на коліна (так більше шансів не зламати хребет при ударі літака об землю, ред.).

Деякі люди з серцевими захворюваннями та літні люди приймали по декілька таблеток одразу. Подружжя публічно зізнавалися одне одному в минулих зрадах і просили вибачення. Бабусі та дідусі каялися своїм дітям у несправедливому розподілі спадщини в заповітах і теж просили вибачення. Ті їх прощали і, у свою чергу, вибачалися за свої провини. Друзі зізнавалися один одному в тому, як колись з якоїсь причини збрехали та обмовили один одного…»

Так готувалися до смерті люди православні – очищали душу публічною сповіддю гріхів, просячи один в одного прощення.

Наша оповідачка зупинила стюардесу, що пробігала повз, і запитала, чи правда, що літак втратив обидва двигуни й падає? І та кілька разів кивнула головою, не в змозі вимовити жодного слова.

«Завісу тривоги перебив гучний голос одного священника: «Не бійтеся, браття мої! Давайте помолимося, Бог не залишить! Це переламало згубний перебіг подій. Люди підбадьорилися й почали боротися за життя єдиним можливим і найвірнішим способом.

Священники одягли єпітрахілі та почали молитися вголос. Почали несміло читати Параклісіс Богородиці (канон молебний Богородиці з молитвами). Деякі миряни читали «Отче наш», інші молилися до Богородиці.

“Ми поклали надію на Бога і відчули себе краще, відчувши деяке полегшення”, – продовжує А. П. Це різко відрізняло православних від пасажирів іншої віри, які були смертельно налякані та дивилися на тих, хто молився, як на божевільних, думаючи, що вони співають.

Незабаром пілот озвучив найстрашніше: літак втратив обидва двигуни, злив пальне та намагається повернутися до Бен-Гуріона (аеропорт Тель-Авіва), але шансів не розбитися дуже малий. 

Тоді православні паломники посилили свої молитви. А іновірці впали у розпач.
«Мене здивувало, що палко молилися й ті, хто раніше, здавалося, не вірував», — зауважила оповідачка. Воістину так: перед смертю не буває невіруючих і тих, хто не молиться.

Це яскраво виявилося ще під час Великої Вітчизняної війни, коли на фронті ставали віруючими навіть атеїсти та комуністи. А ті, хто дотримувався заповідей і молилися, рятувалися навіть у найстрашніших ситуаціях, коли довкола гинули безбожники.

А в тому літаку, який втратив обидва двигуни та швидко втрачав висоту, небезпека стала граничною. Здавалося, що загибель настане за кілька секунд; ті, хто молилися, кричали до Бога та Богородиці, інші ридали в істериці…

І тут несподівано встав високий стрункий ієромонах із довгою бородою, який запропонував усім молитися. Його обличчя було радісним. Зі сльозами на очах він сказав голосно з натхненням: «Діти мої, прошу вас, повірте мені! Я бачу перед собою, як величезна постать Божої Матері тримає за днище наш літак – ми врятуємося! Ми врятуємось!» І розплакавшись, додав: «Давайте помолимося та подякуємо Їй».

Усі повірили йому, сповнилися надією й почали співати молитви радісно. Навіть стюардеси, які не знали грецької мови, зрозуміли, що трапилося щось радісне, й підбадьорилися.

Ось вдалині з’явилися будівлі Тель-Авіва, наближався аеродром. А літак уже зовсім низько. Здавалося, що за кілька хвилин він вдариться об землю. Але невідома сила підтримувала його. Схоже, що він справді був на руках Богородиці.

На аеродромі підготували все до можливої катастрофи. Посадкову смугу покрили піною (на випадок загоряння літака), уздовж неї стояли ряди пожежних машин та «швидкої допомоги», інших літаків не було видно.

Здавалося, що аеробус спускається з більшою швидкістю, ніж зазвичай, і посадка буде твердою. Залишилось кілька миттєвостей… Прочани перехрестилися – і літак сів. Сів м’яко всупереч законам фізики! Це вразило всіх.

«Коли він торкнувся землі, — розповідає А. П., — то чудом зупинився лише через п’ятдесят метрів, і при цьому жоден із нас анітрохи не зрушив зі свого місця! Турбін у літака не було, щоб повернути їхнє обертання у зворотний бік для гальмування.

А гальмування шасі мало бути дуже різким — надзвичайно небезпечним явищем, — щоб зупинитися лише через п’ятдесят метрів, але й тоді за законом інерції ми всі вилетіли б уперед!

Навіть якщо трохи пригальмувати в автомобілі на високих швидкостях, тіло йде вперед. Однак нічого цього з нами не сталося. Літак не зупинився згідно з законами фізики, а був ніби м’яко поставлений на землю».

У цьому вся суть. Аеробус падав із десятикілометрової висоти й мав розбитися вщент. Але дивно він приземлився м’яко. І немає жодного іншого пояснення цього дива, крім того, що побачив прозорливий ієромонах. Літак, який втратив двигуни, несла на руках Богородиця і м’яко поставила його на посадкову смугу в аеропорту.

Чи не нам, смертним, міркувати про те, чому постать Божої Матері мала величезні розміри, як вона могла утримувати багатотонний літак? Ми не знаємо законів вищого світу та можемо тільки зі здивуванням спостерігати, як вони проявляються у нашому світі, «перемагаючи природи чин».

ТУТ стає незрозумілим дивом те, що закономірно та зрозуміло ТАМ.
Для нас дуже важливо, як подіяло це диво на людей. Звичайно, перші миті після чудового порятунку прочани відчували велику радість. Зі сльозами на очах вони голосно вигукували: «Слава Тобі, Господи!», «Дякую Тебе, Мати Божа»», «Нехай святиться Ім’я Твоє, Господи!».

А в стюардес стався нервовий зрив. Одна з них хвилин п’ять відкривала йогурт, з’їдала ложку та брала інший. Інша постійно відкривала та закривала якісь висувні ящики. Третя тремтіла, клацаючи зубами. Коли всі вийшли до зали, лікарі почали приводити когось до тями, іншим принесли прохолодні напої.

«З того моменту ми всі втратили інтерес до дрібниць. Ніхто не кричав про затримку, не обурювався з приводу валіз, не заїкався на тему публічно визнаних тяжких гріхів. Ми всі йшли по землі, але наші розум і серце виривалися та злітали від вдячності, що переповнювала, яка, по силі кожного, була спрямована Йому. Тому, хто так щедро довів свою любов до нас», — захоплено написала оповідачка.

Але не лише учасникам легендарного рейсу Господь довів Свою любов. Усю Грецію вразило повідомлення про це диво, яке передав один із центральних телеканалів країни. Цією історією,  мабутьбули вражені, всі читачі книги «Тератургіма».

…Воістину любить нас Господь, якщо дає можливість дізнаватися про великі чудеса, в реальності яких немає жодних сумнівів. Вони з приголомшливою силою свідчать про Царство Небесне, з якого приходить допомога тим, хто з вірою просить її. Свідчать про безмежні можливості наших покровителів із вищого світу. Про те, що Бог може врятувати нас від загибелі навіть у безнадійних за людськими уявленнями ситуаціях. Чому ж падають літаки? Тому що люди не моляться Богу.

За матеріалами книги “Тератургіма, або Чудеса нового віку”, – К.: Горлиця, с. 243.

 

(Ми поза політикою, запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
2 Коментарі
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
Відкрити для себе свято життя | N.E.W.O.D
26 днів тому

[…] життя — відстій, довкола трагедії, катастрофи, усюди наркомани тощо. Тому, дорогі учні, ви повинні […]

trackback
Патріарх Павел. Приклад життя | N.E.W.O.D
16 днів тому

[…] Сподіваюся на вашу допомогу, кажу та повторюю, на допомогу Божу, якою Він мене досі підтримував. Хай буде […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
2
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
2
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x