Бог дає можливості, все інше залежить від нас

Існує легенда, за якою до кожного з нас раз у житті приходить Бог. Причому він може з’явитися в будь-якій подобі – промоклого кошеня, старого, жебрака – і наша доля складеться в залежності від того, як ми вчинимо в хвилину такої зустрічі.

Легенда

Жив-був у світі чоловік. І було у нього три мрії: мати гарну роботу з високим заробітком, одружитися з гарною доброю дівчиною та… стати відомим усьому світу.

Протягом життя багато історій з ним відбувалося, ми розповімо про три з них.

Зимового холодного ранку молодик поспішав на співбесіду до відомої компанії. До зустрічі залишалося 5 хвилин, а йому потрібно було пробігти квартал. Раптом перед ним послизнувся й впав літній чоловік. Наш герой глянув на чоловіка, вирішив, що він п’яний і, не подавши руки, побіг далі. На щастя, він встиг на співбесіду вчасно. На жаль, на роботу мрії його не взяли.

Літнього теплого вечора чоловік прогулювалася містом. Помітивши трупу вуличних артистів, він зупинився, щоб насолодитися видовищем. Глядачів було небагато, але п’єса була веселою та захоплюючою.

Після закінчення вистави почулися оплески, і люди почали розходитися. Наш чоловік також повернув назад, але хтось несміливо доторкнувся до його плеча. Це була головна героїня п’єси, старенька-клоунеса. Вона почала розпитувати його про те, чи сподобався йому вистава, чи задоволений він акторами. Але чоловік не захотів розмовляти і, гидливо відвернувшись, пішов додому.

Одного осіннього дощового вечора чоловік поспішав додому з вечірки до Дня народження друга. День видався важким і він мріяв скоріше прийняти ванну і заснути в теплому ліжку.

Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лавці біля будинку нашого героя. Вона була одна, без парасольки, і тільки каптур легкої курточки рятував її від холодного дощу. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього по допомогу. У неї трапилося щось у сім’ї та їй дуже хотілося поговорити з кимось для душі.

Чоловік замислився, перед його поглядом з’явилися ванна й ліжко, він пробурмотів, що страшенно зайнятий і поспішив у під’їзд.

Чоловік прожив нещасливе життя. І помер.

Потрапивши на небеса, людина зустріла свого ангела-охоронця.

– Ти знаєш, я прожив зовсім нещасне та нікчемне життя. У мене були три мрії, але жодна з них не здійснилася. Як шкода…
– Хм… Друг мій, я зробив все, щоб усі твої мрії втілилися в життя, але для цього тобі потрібно було лише раз подати руку, розплющити очі та зігріти серце.
– Про що ти?
– Пам’ятаєш людину, яка впала на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину… Та людина була генеральним директором фірми, в яку ти так хотів потрапити. На тебе чекала карколомна кар’єра. Все, що від тебе було потрібно – подати руку.

Пам’ятаєш стару клоунесу, яка після вуличного дійства підійшла до тебе з питаннями? Це була юна красуня-акторка, яка закохалася в тебе з першого погляду. На вас чекало щасливе майбутнє, діти, невгасаюча любов. Все, що від тебе вимагалося – розплющити очі.

Пам’ятаєш жінку, що плакала, біля твого під’їзду? Був дощовий вечір, вона наскрізь промокла від дощу та сліз… Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу та їй потрібна була душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися у своїй квартирі, вислухав і втішив, вона б написала книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга прославилася б на весь світ і ти разом із нею. Бо на головній сторінці авторка вказала б ім’я того, хто став музою цього твору. Все, що від тебе вимагалося тоді, – лише невелика іскра твого серця. Ти був неуважний, мій друже.

Людина зітхнула і пішла місячною доріжкою в зоряну далечінь.