Легковір’я та критичне мислення

Легковір’я та критичне мислення

Атеїзм постійно вихваляє критичне мислення. Ось нещодавно мені потрапила на очі реклама якогось фільму, який повинен показати, що «не все в світі загрузло в “болоті” духовності й відсутності критичного мислення, що є чудові розумні люди, які не позбавлені почуття гумору та які відстоюють науку та розум».

Науковці та “болото” духовності

Є щось глибоко зворушливе в тому, що в той час як Кеплер, Паскаль, Ньютон, Бойль, творець теорії розширення Всесвіту бельгійський священник Жорж Леметр, біологи Феодосій Добржанський і Френсіс Коллінз і багато інших загрузли в болоті духовності, знаходяться люди, які сміливо відстоюють науку від цих нещасних мракобісів.

Але, так чи інакше, критичне мислення, здатність оцінювати істинність тих чи інших тверджень дійсно чеснота, й чеснота необхідна. Світ сповнений як зловмисних ошуканців, так і тих людей, які щиро помиляються та готових охоче поділитися з вами своїми помилками.

Легковір’я

Легковір’я – не чеснота, а порок. Нам ясно заповідано берегтися лжепророків і розріняти духів, чи від Бога вони.

Легковір’я – не чеснота, а порок. Нам ясно заповідано берегтися лжепророків і розріняти духів, чи від Бога вони.

Ми живемо в світі, що сповнений псевдовченнями, маніпулятивної пропаганди та недобросовісної реклами.

Легковір’я – явище, звичайне в часи апостольські й тим більше поширене зараз – коли на нас обвалюються потоки інформації, що були немислимими для людей минулого.

Люди вірять у що завгодно: в інопланетян, які відвідували землю за часів давніх цивілізацій, та й зараз заглядають на каву; в африканських чаклунів, що дистанційно оздоровлюють [землян] за помірну плату; 🙂 в родові прокляття, які треба знімати магічними маніпуляціями; в методи лікування всіх хвороб, від яких медики жахаються та здригаються.

Легковірним бути погано, нерозумно та небезпечно – у цьому християнин погодиться з атеїстом. Але християнин знає ще про одну проблему.

Про що говорить аскетична традиція християнства ?

Вся аскетична традиція християнства говорить про те, що не можна приписувати собі чесноту. До лагідності, правдивості або милосердя треба прагнути, але не треба проголошувати себе лагідним, чесним або милосердним. «Брати, я себе не вважаю себе таким, що досягнув»1(Флп. 3: 12-16), – говорить святий апостол Павло.

Це не стільки питання хороших манер, скільки питання реальності. Насправді, як каже пророк, «людське серце найлукавіше над все та невигойне; хто пізнає його?» 2(Єр. 17: 9). Люди схильні до гріха – і найбільше люди схильні до самообману. Люди вірять тому, чому хочуть вірити, а чому не хочуть – відмовляються.

Люди схильні до гріха – і найбільше люди схильні до самообману. Люди вірять тому, чому хочуть вірити, а чому не хочуть – відмовляються.

Збирають по цеглинці ті дані, які добре вкладаються в їхню картину світу, а те, що не вкладається, – ігнорують або відкидають.

Жадібно поглинають пропаганду та не вірять добре встановленим фактам. Поговоріть із учасниками будь-якого конфлікту – і ви почуєте версії настільки різні, що вам буде важко повірити, невже йдеться про ті самі події.

І ось християнство – особливо православне християнство – говорить про те, що нам варто подивитися на себе та визнати: і ми ті самі – люди. Ми належимо до того ж роду з тими ж проблемами.

Досить легко вигукувати: «І як ці нещасні дурні можуть вірити в таку дурню!» Вони можуть бути не те що б дурнями – просто вірити в те, у що їм комфортніше вірити. Але потрібне серйозне зусилля, щоб визнати: і я можу бути дурнем, який вірить у нісенітницю. Я теж людина, у мене можуть бути ті ж проблеми.

Для християнина людина, яка претендує на те, що вона-то вже, на відміну від деяких, володіє критичним мисленням, – це як людина, що претендує на те, що вона-то вже праведна й завжди поступає  по совісті.

Для християнина людина, яка претендує на те, що вона-то вже, на відміну від деяких, володіє критичним мисленням, – це як людина, що претендує на те, що вона-то вже праведна й завжди поступає  по совісті.

Швидше за все, цей праведник просто має досить сонливу совість, а цей критично мислячий мислить недостатньо критично, щоб критично оцінювати свою здатність мислити критично.

У реальності будь-які спроби мислити критично призводять приблизно до того ж, що й спроби жити праведно, – до розуміння того, що ми до цього найвищою мірою не схильні.

Самообман вмикається за замовчуванням; інтелектуальна чесність вимагає величезної дисципліни та неослабних зусиль, а людина, яка говорить: «Вже я-то критично мислю! …»– швидше за все перебуває, кажучи аскетичною мовою, в самооблесливості (прєлєсті).

Спроби слідувати шляхом чесноти (в тому числі інтелектуальної) дуже швидко призводять до виявлення того, що ми, в силу нашої занепалої природи, не доброчесні (не маємо чеснот).

Спроби слідувати шляхом чесноти (в тому числі інтелектуальної) дуже швидко призводять до виявлення того, що ми, в силу нашої занепалої природи, не доброчесні (не маємо чеснот).

Парадокс людської природи

Можуть сказати, що наука здатна до самокорекції, що наукове співтовариство здатне (не абсолютно, але у високому ступені) нівелювати особисті пристрасті та помилки своїх членів. Це, звичайно, так, але ми тут і не говоримо про науку. Ми говоримо про атеїзм і його домагання до доброчесності критичного мислення.

Парадокс людської природи, який добре відомий християнам і найчастіше ігнорується атеїстами, в тому й полягає, що не можна одночасно проголошувати себе доброчесним і бути ним.

Як і з будь-яким іншим гріхом, людина, яка ігнорує свою схильність до самообману, не буде чинити йому опору.

Як і з будь-яким іншим гріхом, людина, яка ігнорує свою схильність до самообману, не буде чинити йому опору.

І це, на жаль, добре помітно: люди, які вихваляють своє критичне мислення та інтелектуальну чесність, незабаром демонструють нечесність ще й найбільш гротескну.

Зараховувати себе до тусовки не замутнених інтелектуалів, які перебувають в «оазі чистого мислення», звичайно, можна. Але саме це зарахування – ознака некритичного ставлення, насамперед, до самого себе.

Це не особливість саме атеїзму – це особливість нашої занепалої людської природи. Але атеїст тут часто виявляється особливо вразливим.

Сергій Худієв

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
2 Коментарі
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
Притчі - оповідання дітям | N.E.W.O.D
1 місяць тому

[…] вона легковірна, – сказав равлик, – мріяла бути метеликом, а тепер […]

trackback
Коли Бог велить. Притча | N.E.W.O.D
7 днів тому

[…] був переконаним атеїстом і вирішив зробити собі задоволення, познущатися над […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
2
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
2
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x