Віра в Бога робить людину вільною від спокус
Небезпечні функції реклами
Основна функція реклами – стимулювання збуту товарів та послуг. Проте сучасна реклама взяла на себе додаткову функцію – пропаганду пороків і гріховності.
Неважливо, що рекламує сучасна реклама, здебільшого крім товару вона намагається пропагувати ту чи іншу ваду. Понад 50% реклами зараз займається паралельно пропагандою вад.
Наразі реклама не тільки продає товари – вона також продає вади.
Наразі реклама не тільки продає товари – вона також продає пороки.
Причому реклама пропагує певний світогляд, де всі види гріха зведені до найвищої цінності. Гріх подається як мета і те, чого треба прагнути. Товари замість своєї функціональності починають грати роль деяких ідолів гріховності.
Принцип роботи такої реклами є простим. Людину прив’язують якимось повідцем із його власних вад і ведуть до купівлі нового товару. Велика кількість людей не вміє боротися зі своїми пороками й тому йдуть туди, куди їх тягнуть власні бажання та слабкості.
Велика кількість людей не вміє боротися зі своїми пороками й тому йдуть туди, куди їх тягнуть власні бажання та слабкості.
Приклади гріховної дії реклами
Розглянемо деякі приклади. Рекламуються на ТБ деякі невинні жувальні гумки Eclipse. Можна показати її якість, смак тощо. Але в рекламі стверджується, що гумка Eclipse дає свіжість, що сприяє зближенню з протилежною статтю. І показують, що якийсь хлопець не тільки знайомиться з дівчиною в пральні, а й спокушає її там. Іншими словами реклама звичайної жувальної гумки навіщось пропагує розпусту.
Або подивимося, як Євромережа рекламує нові стільникові телефони. Ніби показують звичайний не дуже дорогий телефон, але повідомляється, що цей телефон зробить його володаря більш важливим і значним. Це підтверджують, хлопці, дівчата, зрілі чоловіки, дідусі та бабусі. Тобто гра ведеться через гордість.
Потенційний покупець окрім мобільного зв’язку отримує певний атрибут, що доводить його значущість. Причому, по суті, часто покупець змушений заради значущості купувати якусь модну трубку, яка найкраще продемонструє його велич і дозволить хвалитися трубкою та задовольняти свою гординю. З точки зору ж функціональності він міг би щонайменше три роки обходитися старим стільниковим телефоном. Але гординя тягне його до купівлі нових і нових стільникових телефонів. Які, природно, щорічно оновлюються.
Цілком природно на гордині грають і маркетологи, які продають елітні марки автомобілів. У рекламі таких автомобілів намагаються довести, що людина, яка володіє цим автомобілем, має високий статус у суспільстві. Тому подібні автомобілі часто комплектуються двигуном майже від вантажівки, а кузовом здатним вмістити два невеликі автомобілі.
На гордині примудряються грати навіть продавці одеколонів. Наприклад, у рекламі одного одеколону показують солідного літнього чоловіка за кермом розкішної яхти. Одеколон позиціонується, як щось, що доводить перевагу цієї людини над іншими.
Одеколон AXE подається як універсальний засіб спокуси. У різних версіях цієї реклами молоді люди приваблюють та спокушають дівчат своїм запахом, що генерується АХЕ. Тим самим реклама закликає до розпусти. За принципом, намастися цією рідиною і блуди.
До блуда закликає численна реклама пива. Наприклад, на одному плакаті було зображення жіночих купальників на пляжі, а хлопець із двома ніби голими дівчатами знаходився в морі. Заклик говорив, що дівчат потрібно спочатку напоїти пивом, а потім спокусити.
Причому нерідко, щоб ні в кого не виник сумнів, у подібній рекламі показують не одну спокусливу дівчину, а двох чи трьох. Реклама зводить блуд у статус успіху та вдачі. Вона намагається показати привабливість розпусти, споживання пива прирівнює до споживання мінеральної води.
Звичайно реклама грає не на одному пороку, а на всіх одночасно.
Звичайно реклама грає не на одному пороку, а на всіх одночасно.
Реклама продуктів харчування часто перетворюється на пропаганду ненажерливості. Ідея така: «Дивися, як нам смачно. І тобі буде так само смачно. Не треба ні в чому собі відмовляти. Їж більше. Ні думай ні про що». Ненажерливість знову ж таки зводиться в статус успіху та процвітання.
Реклама йде ще далі: намагається привчити дітей до хитрощів та обману. Зі смаком показують рекламу соку та маленьку дівчинку, яка обманом та хитрістю здобуває собі ще більше соку. Виглядає, як безневинна дитяча хитрість. Але, засвоївши такий урок, дитина починає все більше й більше хитрувати тим самим, привчаючи себе до обману та хитрощів, як до норми поведінки.
Також реклама охоче вчить дітей, як хитрістю змусити батьків купити шоколадку або щось смачне, обігравши це, під виглядом необхідності терміново рости або ефективно розуміти, вивчаючи уроки.
Іншою окремою темою є пропаганда кредитів. Людям майже кажуть: «Отримайте гроші, не працюючи». І не уточнюють, що за ці вдало отримані гроші доведеться платити в три дорого потім. При тому, що сам собою кредит фактично є гріхом лихварства.
Що робить віруючу людини більш вільною, ніж атеїста?
Отже, реклама бере людину на повідець її власних вад. Більше того, сучасна цивілізація влаштована так, що людина стає не просто слугою своїх вад – вона стає рабом і кріпаком.
…сучасна цивілізація влаштована так, що людина стає не просто слугою своїх вад – вона стає рабом і кріпаком.
Сучасна людина, живучи в західному світі, повинна мати квартиру й машину, що відповідає її статусу в суспільстві. Вона повинна мати безліч інших статусних предметів. Також вона має регулярно їх оновлювати, тому що необхідно відповідати моді.
І це постійне задоволення стандарту статусу людини змушує людину ставати економічним рабом. Причому це добровільне рабство, людина стає рабом системи. Причому всі інтереси цієї людини та всі її дії передбачувані. Отже під виглядом загального добробуту будується система кріпосного права.
Багато людей, які не вірують або слабко вірують, вважають, що релігія накладає на них додаткові зобов’язання. Люди думають: «У нас і так багато всіляких проблем та зобов’язань, навіщо нам ще додаткові зобов’язання?» Вони гадають, що релігія робить їх не вільними, а без неї можна задовольняти свої бажання, не думаючи ні про що. І ці люди дуже помиляються. Саме релігія та віра в Бога дозволяє стати вільними.
Вся сучасна система західного суспільства тримається на тому, що головною шкалою цінностей є гроші. Багато пороків зведено в культ. Потурання бажанням та надмірність вважаються взірцем успіху.
І ось усі ці пороки та бажання роблять людину рабом системи. Роблять його залежною від грошей та системи їх розподілу. А для успіху людина має купувати статусні речі та задовольняти свої бажання.
Гнів, зазвичай, є ідеальним інструментом управління людьми.
Гнів, зазвичай, є ідеальним інструментом управління людьми.
Хитрі вожді стравлюють народи, говорячи, що інший народ задумав зло і робить зло. Не вміючи тамувати свій гнів, людина вірить цим вождям і йде за ними на безглузді війни. Не вміють підкорювати гнів – раби гніву. Кожен, хто зумів правильно викликати в інших гнів стає їх володарем.
Для віруючої людини ситуація інакша. Щодня в молитвах та управліннях ця людина бореться з гріховністю. Вона приборкує свої пристрасті. Вона навчається контролювати їх.
Пристрасті не можуть полонити віруючого. Гроші не є для такої людини найвищою цінністю. Вона може робити щось із інтересу або у своєму служінні Богові. Віруюча людина навчається протягом усього життя приборкувати гріх. І її не можна за допомогою реклами посадити на ланцюжок пороків і повести кудись. Віруюча людина здатна обирати свій шлях у житті. Вона може відмовитися від спокус реклами, від привабливих кредитів та інших спокус життя. Її не можна поманити пальцем до спокуси.
Віруюча людина навчається протягом усього життя приборкувати гріх. І її не можна за допомогою реклами посадити на ланцюжок пороків і повести кудись.
Віруюча людина ніколи не буде економічним рабом.
Вражає, але факт, що віра в Бога робить людину вільною. Віруюча людина прагне боротися зі своїми пристрастями, але саме в цій боротьбі вона набуває свободи.
Віруюча людина прагне боротися зі своїми пристрастями, але саме в цій боротьбі вона набуває свободи.
Плоть не може змусити цю людину йти за наказом рекламодавця за покупками та наказом моди за оновленням покупок. Вона може робити все, що бажає її розум, але не тіло та пороки.
У сучасному світі лише віруюча людина може стати по-справжньому вільною, взявши моральні зобов’язання перед Богом, але позбувшись зобов’язань перед своїми вадами та пристрастями.
Антон Вуйма
