Мученики Фірс, Левкій, Калінік, Филимон та Аполоній

14/27 грудня Православна церква вшановує пам’ять християнських мучеників: Фірса, Левкія, Калініка, Филимона, Аполонія та інших із ними.

Святі Фірс, Левкій та Калінік постраждали за віру во Христа під час гонінь при імператорі Деції (249-251).
Коли в Кесарію прибув обласний правитель Кумврікій, то почав примушувати народ до поклоніння язичницьким богам.  У той час благородний муж на ім’я Левкій прийшов до правителя та докорив йому за те, що він приводить людей до шанування несправжніх богів.

Кумврікій розгнівався на Левкія й наказав нещадно бити його. Після цього мученика обезголовили.

Християни почули про жорстокість правителя й почали переховуватися. Проте святий Фірс, який був тільки оглашенним, мужньо з’явився до Кумврікія й вступив із ним в розмову про віру.

Правитель розлютився та наказав спочатку бити Фірса, а потім прив’язати до його рук та ніг ремені й розтягувати тіло Святого на чотири боки. Від цього кістки мученика виходили з суглобів. Потім Фірсу викололи очі, перебили щелепи та повибивали зуби. Після цього Святого поклали на залізний одр і поливали розтопленим оловом. Однак олово раптом вилилося з котла і попалило багатьох язичників. А  Мученик встав із одра цілим та неушкодженим.

Кумврікій приписав зцілення Святого чаклунству та наказав ще більше мучити його, після чого Фірса кинули до в’язниці. Там мученик молив Бога, щоб Він удостоїв його Святого Хрещення. І сталося чудо: узи Святого розв’язалися, а і двері в темницю відкрилися.

Скористиставшись нагодою, Фірс пішов до Севастійського єпископа та прийняв від нього Хрещення, а потім повернувся до в’язниці.

Невдовзі прибув у Севастію жорстокий сановник Сільван. Він почув про Фірса та наказав привести його на суд. Там Мученик безбоязно сповідав свою віру й запитав, кому і як він повинен принести жертву.

Сільван повів Фірса в храм Аполона. Коли Святий помолився там Богу, раптом загримів грім і ідол Аполона впав та розсипався.

Сільван розлютився й наказав стругати тіло мученика залізними гребенями. Потім для Фірса приготували котел із киплячою водою. Мученика опустили туди вниз головою, але котел раптом розпався, а мученик залишився неушкодженим.

Згодом Сільван із Кумрікієм вирушили в Апамею, куди наказали вести й Фірса. Неподалік від міста вони пригрозили Мученику смертю, якщо він не погодиться принести жертву богам. Святий на те відповів, що їхні душі швидше покинуть їх, аніж вони його умертвлять. Так і сталося. Невдовзі мучителі захворіли й померли.

Коли новий правитель Вавда прибув у Апамею, то наказав зв’язати Фірса, зашити в мішок і кинути в море. Однак Мученика дивним чином врятували й вивели Ангели на сушу.

Потім Вавда вирушив у Кесарію, куди повели й Фірса. Там на мученика випустили голодних звірів, але вони не заподіяли Святому шкоди.

Згодом правитель разом із Мучеником прибув у Аполонію. Там у храмі Аполона Фірса били палками, він у той час молився. Раптом стався землетрус, багато ідолів розбилося, а Вавда захворів.

Дивлячись на подвиги Святого, язичницький жрець Калінік увірував у Істинного Бога, за що його обезголовили.

Фірса мучитель наказав покласти в дерев’яний ящик і перепиляти пилкою. Однак пилка в руках катів стала дуже важкою, а сліду від її зубів на ящику навіть на залишилося.

Коли Мученик вийшов назовні, пролунав із неба Голос, який призивав його до небесної винагороди. Тоді Фірс після молитви відійшов до Господа.

Під час правління Діоклетіана (284 – 305 рр.) правителем у Фіваїді був Аріан. У місті Антиної він убив за віру в Христа двох знатних мужів Аскалона та Леоніда. Потім схопили й інших християн.

Один із них на ім’я Аполоній боявся мук і за чотири золотих монети вмовив музиканта Филимона принести жертву богам замість нього. Коли вони обмінялися одягом, Филимон попрямував до жертовника. У цей час, осяяний благодаттю Божою, він увірував у Христа і проголосив себе християнином.

Аріан, коли впізнав Филимона, сказав йому, що він не може вважати себе християнином, бо не прийняв Хрещення. Тоді чудесним чином спустилася з неба хмара й тричі оросила Филимона дощем.

Після цього до правителя привели й Аполонія, який теж твердо сповідав свою віру.
За наказом мучителя Филимона били по обличчю. Потім обом святим просвердлили гомілки, після чого мучеників тягнули по місту.

Пізніше в Филимона почали стріляти з лука, але стріли не ранили його. Одна ж стріла відскочила й виколола Аріану око. Тоді мучитель почав просити Святого про зцілення, але Филимон сказав йому, що він зцілиться від землі з його гробу, коли призве ім’я Христа. Після цього мучеників обезголовили.

Аріан, виконавши пораду Мученика, приклав землі з могили святих до свого ока та призвав ім’я Боже й зцілився. Тоді він твердо увірував у Христа і згодом сам прийняв мученицьку смерть. За наказом царя Діоклетіана його зав’язали в мішок із піском і втопили в морі. Разом із Аріаном постраждали й чотири зброєносці, які також проголосили себе християнами.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)