День пам’яті святителя Флавіана

День пам’яті святителя Флавіана

18 лютого/3 березня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Флавіана сповідника, Патріарха Царгородського.

Святий Флавіан був пресвітером та ключарем у храмі святої Софії, Премудрості Божої, в Константинополі. Він зійшов на патріарший престол після смерті святого Патріарха Прокла (434 – 447 рр.), учня Іоанна Златоустого. У той час царювали Феодосій Молодший та сестра його Пульхерія.

Царський євнух Хрисафій, який тримався єретичних мудрувань, ненавидів Флавіана й намагався викликати в царя неприязнь до нього. Будучи наділений великою владою, він переконав імператора Феодосія сказати Флавіану, щоб той, у зв’язку зі своїм зведенням у святительський сан, приготував йому подарунок.

Послухавшись, Флавіан відіслав у дар царю хліби з чистого борошна. Але Хрисафій зажадав, щоб Патріарх прислав не хліб, а золото.

На це Святий сказав, що не має золота, а церковні скарби не слід давати нікому, крім бідних. Відповідь Святого не задовольнила євнуха, і він продовжував жадати дорогоцінного дару.

Щоб посоромити Хрисафія, Флавіан послав йому декілька золотих посудин із вівтаря. Останній розсердився й сказав царю, що Патріарх глумиться над його владою. Однак цариця Пульхерія заступилася за Святого, і нечестивий євнух не заподіяв йому шкоди.

Після цього Хрисафій почав замишляти зле й проти царської сестри. Спочатку він викликав неприязнь до неї в дружини імператора Євдокії. Євдокія ж разом з євнухом переконала царя, що потрібно усунути Пульхерію від влади.

святителя Флавіана

Невдовзі вони скликали таємну раду, на яку запросили й Флавіана. Імператор зажадав, щоб Патріарх вмовив його сестру прийняти чернечий постриг. Святий зробив вигляд, що погоджується виконати бажання царя, а насправді вважав позбавлення Пульхерії влади несправедливим.

Тому він сповістив їй про злі задуми проти неї, і вона добровільно покинула місто та віддалася безмовності. Про вчинок Патріарха невдовзі довідався цар і сильно розгнівався на нього.

Духовним отцем та хрещеним батьком Хрисафія був архімандрит Євтихій. Він поширював своє богохульне вчення про те, що Господь Іісус Христос має лише одне Божественне єство, яке при втіленні Бога поглинуло єство людське.

Щоб викоренити єресь, святий Патріарх зібрав у Константинополі Помісний Собор (448 р.), на який покликав нечестивого архімандрита. Останній не хотів прийти та вигадував різні відмовки. Проте згодом він явився на Собор у супроводі сановників та воїнів.

Коли на Соборі прочитали єретичні книги Євтихія і сам Євтихій виклав своє сповідання віри, його почали переконувати зректися свого лжевчення та повернутися до Православ’я. Але він відмовився від цього і його позбавили сану.

Це викликало в Хрисафія ще більшу ненависть до Святого. Тому він, маючи великий вплив на царя, написав від царського імені послання Олександрійському патріарху Діоскору, який був здатний на всяку злу справу.

У посланні євнух писав, що Патріарх Флавіан дотримується єретичних мудрувань, і просив Діоскора прибути в Ефес і скликати Вселенський собор щодо догматів віри. Таким чином Хрисафій намагався позбавити Флавіана патріаршества та повернути сан Євтихію. При цьому євнух обіцяв Діоскору царську милість. Помічницею Хрисафія в його злих задумах стала цариця Євдокія.

Через деякий час Діоскор прибув у Ефес разом із десятьма єпископами, архімандритом Варсумом та 1000 монахів. Він скликав собор зі 128 архієреїв і призвав на суд Флавіана. Єпископів, які засудили Євтихія, на собор не допустили.

На нечестивому соборі Євтихій зачитав своє лжевчення, замасковане двозначними висловами. Одразу після цього піднявся шум, і більша частина єпископів схилилася на бік єретика, а менша захищала Флавіана.

Так сталося через те, що багато хто хотів догодити царю земному, а не Небесному. Обманутий цар приймав єретиків за православних і без своєї мудрої сестри не міг відрізнити брехню від істини.

Зрештою, нечестиве зборище визнало єретичні мудрування Євтихія за істинні й проголосило догмат про те, що Господь Іісус Христос має одне Божественне єство. Святий Патріарх Флавіан, як єретик, був позбавлений сану та засуджений на заслання. При цьому йому не дозволили нічого сказати на свій захист.

Частина єпископів, переконана у невинності Святого, заступилася за нього, але Діоскор був невблаганним. Тоді в храм, де відбувався собор, з великою кількістю воїнів увійшли коміти та внесли завчасно приготовані залізні вериги.

Разом із ними увійшли й монахи Варсума, який почав кричати, щоб убили єретика Флавіана. Нечестивці накинулися на Святого й почали його бити. Сам Діоскор кинув Константинопольського Патріарха на землю і топтав його ногами. Потім на ледве живого Святителя одягнули вериги.

Єпископів, які відмовлялися підписати грамоту про позбавлення Флавіана сану, не випускали до ночі; їм погрожували, їх ганьбили. Тому проти своєї волі, вони її підписали.

На третій день після цього Константинопольський Патріарх віддав Господу душу. Божа кара невдовзі спостигла його ворогів. Євнуха Хрисафія вигнали з царських палат, і він загинув безславно. Євдокія, налякана царським гнівом, вирушила в Єрусалим, а свята Пульхерія повернулася до правління.

Єретики Діоскор та Євтихій були прокляті на Четвертому Вселенському Соборі, який почав свої засідання в Халкидоні в 451 році. Церква Христова, звільнена від єресі Євтихія та Діоскора, процвітала.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
Пам'ять святителя Єфрема, патріарха Антіохійського | N.E.W.O.D
20 днів тому

[…] Іустина І в Антіохії були поширені єресі Несторія та Євтихія. Несторіани стверджували, що Іісус Христос не Бог, а […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x