Священномученики Єфрем, Василій, Євгеній, Елпідій, Агафодор, Єферій та Капітон

Священномученики Єфрем, Василій, Євгеній, Елпідій, Агафодор, Єферій та Капітон

7/20 березня Православна Церква вшановує пам’ять священномучеників Єфрема, Василія, Євгенія, Елпідія, Агафодора, Єферія та Капітона, які були у різні часи єпископами в Херсонесі.

Наприкінці царювання Диоклетіана (285 – 305 рр.) Єрусалимський Патріарх Єрмон послав у різні країни для проповіді Євангелія багатьох єпископів.

Святі Єфрем та Василій прибули в тавроскіфську країну, де відвертали від ідолопоклонства та приводили до істинної віри місцевих жителів. Згодом із проповіддю Христа Єфрем вирушив до скіфів, що жили по Дунаї. Там після багатьох трудів та скорбот, Святого обезголовили за сповідування віри.

У цей час у Херсонесі немилосердно побили та вигнали з міста святого Василія. Проте він поселився на горі Парфенон, де молився Господу за навернення невірних і радів, що сподобився постраждати за Христа.

Невдовзі після цього помер син одного з начальників міста. Засмучені батьки не відходили від гробу своєї улюбленої дитини. Вночі вони заснули та побачили однакове сновидіння. Їм з’явився померлий син і сказав, що вони можуть забрати його звідти живим. Це станеться, якщо вони вблагають вигнаного з міста мандрівника помолитися за нього Істинному Богу, Якого той сповідує.

Обнадієні батьки разом зі своїми близькими швидко розшукали чоловіка Божого. Міський начальник припав до ніг Святого з проханням воскресити його сина.

На це Василій відповів, що вони отримають те, про що просять, якщо увірують в Істинного Бога, якого він проповідує.

Святитель пішов до гробу і, коли відвалили камінь від входу, увійшов всередину й довго молився Господу. Потім він освятив воду й із закликом Імені Божого вилив її на покійника.

Тієї ж миті мертвий ожив і почав говорити. Через таке чудо багато народу увірувало в Христа і прийняло Святе Хрещення.

Невдовзі іудеї намовили язичників убити святителя Божого. Тоді зібралася безліч ідолопоклонників і напала на святого Василія.

Зі зв’язаними ногами єпископа тягли вулицями міста. При цьому його били дерев’яними палицями та камінням і топтали ногами. На місці, де християни поставили стовп із хрестом на вершині, Святитель віддав свою душу Господу.

Тіло святого Василія викинули на поживу звірам, однак воно багато часу лежало неушкодженим. Вночі над мощами Святителя сяяла зірка, і їх охороняв вовк, а вдень над ними кружляв орел, який захищав їх від нападників. Згодом християни забрали тіло Святого й поховали з честю.

Після смерті Святителя один із його учнів прибув у Геллеспонтські країни, де знайшов єпископів Євгенія, Єлпідія та Агафодора, яких також послав на проповідь Патріарх Єрмон. Він розказав їм про те, що сталося з Василієм, і вони вирішили наслідувати приклад Святого.

Всі троє єпископів прибули в Херсонес і почали просвітлювати народ світлом істинної віри. Однак знову іудеї та елліни озброїлися проти святих, схопили їх і так само, як і Василія, тягнули міськими вулицями та били.

Від цих тортур всі троє святителі померли. Їхні тіла також язничники кинули без погребіння, однак християни потай забрали їх і поховали. Кончина святих настала через рік після смерті святого Василія.

За царювання Костянтина Великого Єрусалимський Патріарх послав у Херсонес єпископа Єферія. Там Святий побачив, як елліни пригноблюють християн і перешкоджають поширюватися вірі Христовій.

Тоді він вирушив до царя Костянтина й поскаржився на нечестивих язичників. Цар же дав дозвіл християнам безперешкодно сповідувати свою віру, а всіх, хто буде протистояти цьому, наказав виганяти з міста.

Після свого повернення у Херсонес Святитель втішив віруючих у Істинного Бога й спорудив християнську церкву. Потім він вирушив, щоб подякувати царю, а на зворотньому шляху на острові Ааса відійшов до Господа.

Після святого Єферія на святительську кафедру у Херсонесі зійшов Капітон. Коли він прибув у місто, його зустріло безліч народу.

Язичники почали вимагати від нього знамення, за яким би вони могли пізнати Істинного Бога та навернутися до християнської віри. Елліни зажадали, щоб Капітон увійшов у розжарену піч і залишився в ній неушкодженим. З надією на Бога Святитель погодився виконати їхню вимогу.

Коли піч розжарили, Капітон із молитвою до Господа увійшов всередину неї. Там він простояв неушкодженим близько години, а потім набрав жару в фелон і вийшов назовні. При цьому ні фелон, ні інше вбрання Святого вогонь не пошкодив. Тоді всі прославили Істинного Бога й навернулися до святої віри.

З часом Капітон попрямував на кораблі в Царгород. Однак в дорозі здійнялася буря, і корабель причалив до гирла Дніпра. Там язичники пограбували корабель і взяли у полон усіх, хто знаходився на ньому. Святителя ж Божого вони потопили в воді.

Кончина святого Капітона настала 21 грудня. Всі ж вищезгадані святителі відійшли до Господа 7 березня, через що цього дня (за старим стилем) і звершується їхня пам’ять.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x