День пам’яті святої мучениці Дросиди

22 березня/4 квітня Православна Церква вшановує пам’ять святої мучениці Дросиди.

Свята Дросида була дочкою Римського імператора Траяна, який царював у 98 – 117 рр. Нечестивий імператор розпочав жорстоке гоніння на християн, яких щодня нещадно вбивали. Серед віруючих у Христа були благочестиві діви, що проводили богоугодне життя в пості та молитвах. У тих дів були наставниці, які забирали тіла вбитих християн та ховали їх у своїх домівках.

Якось Дросида потай уночі пішла до християнських наставниць і попросила в них дозволу вирушити разом із ними за тілами мучеників, щоб і вона могла взяти чесне тіло Христового страждальця.

У той час близький друг імператора Андреян, що був женихом Дросиди, порадив Траяну поставити варту, щоб простежити, хто забирає тіла християн.

Отже Дросиду, а разом із нею і п’ять дів схопили та привели до імператора. Коли Траян побачив свою дочку серед схоплених, то дуже злякався й наказав замкнути її в окремому приміщенні з надією на те, що вона розкається у своєму вчинку.

П’ятьох дів нечестивий правитель наказав спалити в котлі разом із великою кількістю міді, щоб мідь змішалася з їхніми тілами. Потім із отриманого сплаву викували жертовні триніжки для новозбудованої бані. Ту баню відкрили в день святкування на честь мерзенного язичницького бога Аполлона. Проте люди, які тільки ставали на її поріг, одразу падали мертвими.

Коли імператор дивувався, чому так відбувається, жерці сказали йому, що потрібно винести з бані триніжки, зроблені з міді, в якій загинули мучениці.

Андреян попросив у імператора дозволу зробити з тієї міді статуї оголених дівиць, що були б схожі на мучениць. Він запропонував поставити їх перед входом у баню задля наруги. Траян погодився з тим, і задум Андреяна виконали.

Тоді ж уві сні імператор побачив в раю п’ять чистих ягниць і страшного Пастуха. Той Пастух сказав йому, що добрий Пастир забрав у нього тих, чиї зображення він задумав осквернити, і поселив у раю, куди скоро прийде й Дросида.

Той сон дуже розлютив Траяна. Він наказав затопити в протилежних кінцях міста дві печі й написати на них, щоб галілеяни, які не бажають принести жертви богам, добровільно приймали в них муки.

Невдовзі звістка про те, що християни з любові до Істинного Бога добровільно гинуть у печах, дійшла й до Дросиди. Вона почала молити Господа, щоб Він допоміг їй уникнути шлюбу та піднятись на Небо, де знаходяться її п’ять християнських наставниць.

Після того Дросиді з Божою допомогою вдалося непомітно вийти з місця ув’язнення. Свята, яка на той час ще не була очищена Хрещенням, молила Христа, щоб Він Сам охрестив її.

Потім вона помазала себе миром, увійшла в струмок, що протікав на її шляху, та промовила: «Хреститься раба Божа Дросида в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».

Упродовж семи днів після Хрещення свята діва переховувалася. Тоді ж її знайшли християни, яким і розповіла вона все про себе. На восьмий день Дросида здійснила свій задум – прийняла мученицьку смерть у печі.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовнучастини сайту N.E.W.O.D.)