День пам’яті апостола Іакова Зеведеєвого

День пам’яті апостола Іакова Зеведеєвого

30 квітня/13 травня Православна Церква вшановує день пам’яті святого апостола Іакова, сина Зеведея.

Апостол Іаків разом із братом своїм Іоанном Богословом були простими рибалками. Призвані Господом, вони покинули батька свого Зеведея та риболовлю й стали найближчими учнями Христа.

Їм та апостолу Петру Господь більше, ніж іншим апостолам, відкривав Свої Божественні тайни. Так вони були присутні під час воскресіння дочки начальника синагоги Іара 1(Мк. 5: 37–43; Лк. 8: 51–56), при зціленні тещі апостола Петра в його домі 2(Мк. 1: 29–31), під час розмови про зруйнування храму 3(Мк. 13: 3), були свідками Преображення Христа на горі Фавор4(Мк. 9: 2), супроводжували Спасителя в Гефсиманському саду, перед тим як Його схопили стражники, яких послали первосвященники та книжники.

Після вознесіння Господа та зішестя Святого Духа на апостолів, святий Іаків після кинутого апостолами жереба, пішов проповідувати Слово Боже в Іспанію, а потім у інші країни.

Пізніше він повернувся в Єрусалим, де називав Христа Месією, Спасителем світу та перемагав у спорах книжників та фарисеїв. Вони ж, озлоблені на Іакова, підкупили волхва Гермогена, щоб той у суперечці переміг Святого та посоромив його.

Гордовитий волхв сам не захотів піти до Іакова й сказав, що з цією задачею справиться навіть його учень. Після цього він послав до Апостола свого учня Філіта, який мовчав перед Святим, як німий, бо не міг противитися премудрості Духа Святого, якої був сповнений Іаків.

Коли Філіт повернувся до Гермогена, то сповістив йому, що Іакова не можна подолати, і радив Гермогену стати учнем Святого. На це волхв розгнівався й з допомогою чар наказав бісам тримати Філіта так, щоб він не міг зрушити з місця, а потім сказав своєму колишньому учню, що подивиться, як Іаків врятує його.

Філіт же повідомив Апостолу про те, що з ним сталося, й у відповідь отримав від нього його рушник. Коли він взяв той рушник у руки та за повелінням Святого промовив слова з 145 Псалма, то одразу звільнився від бісівської напасті.

Після того Філіт пішов до Апостола та прийняв Святе Хрещення.

Через це волхв Гермоген ще більше розлютився і послав бісів, щоб вони привели до нього зв’язаними апостола Іакова та Філіта. Однак, коли біси наблизилися до житла Святого, то ангел Господній зв’язав їх самих і почав мучити. Вони ж почали просити в Іакова милості та розповіли йому про наказ Гермогена.

апостола Іакова

Тоді Апостол наказав нечистим духам привести до нього Гермогена, й тієї ж миті волхв представ перед Іаковом.

Після того Апостол запитав у бісів, чому вони не зв’язали Філіта, як наказав їм це зробити Гермоген. Вони ж відповіли Святому, що ні до чого не можуть доторкнутися в його домі. 

Іаків повелів Філіту звільнити Гермогена від бісів, а самому волхву сказав, щоб він ішов, куди хоче, бо Господь бажає мати слуг добровільних, а не змушених служити Йому.

На ці слова волхв відповів Іакову, що біси одразу вб’ють його, як тільки він покине його дім. Тоді Апостол дав Гермогену в руки свій посох на захист від бісів, і волхв дійсно не зазнав від них ніякої шкоди. Через це він зрозумів всю неміч нечистої сили і, наставлений Апостолом на шлях спасіння, прийняв Святе Хрещення.

Коли злий задум іудеїв зазнав краху, то вони пішли до царя Ірода Агріппи І і вмовили його розпочати гоніння на Христову Церкву та вбити апостола Іакова.

Невдовзі один із обмовників Святого, на ім’я Іосія, розкаявся у своєму вчинку та увірував у Христа. За це його також засудили на смерть і повели зі святим Іаковом на місце страти.

На шляху туди Святий зцілив розслабленого, що лежав при дорозі, а потім разом із Іосією схилив під меч свою голову. Мученицька кончина Апостола настала близько 42 року.

апостола Іакова
Іспанія. Собор в м. Сантьяго-де-Компостела

апостола ІаковаМощі св. ап. Іакова

Чесні мощі апостола Іакова перенесені в Іспанію, де й нині від них чудесно зцілюються хворі та відбуваються інші чудеса. Слава Богу вовіки. Амінь.

Історія перенесення мощей св. апостола Іакова

Як повідомляє сайт thomas-tdf.de історія мощей св. апостола Іакова міститься в безлічі не цілком згодних один із одним народних переказів. За найвідомішою версією, що викладена істориком Гонорієм Августодунським, два учні Апостола – Афанасій (Атанасіо) та Феодор (Теодоро), поклавши тіло вчителя в човен, вирушили морем шукати місце для його гідного поховання.

Через кілька днів ніким не кероване судно дивним чином прибило до берегів Галісії – найзахіднішої області іспанської провінції. Піднявшись вгору річкою Улля до невеликого кельтського міста Ірія Флавія (сучасний Падрон), учні почали просити знатну жінку на ім’я Атія (в усному переказі – Лупа) дати дозвіл поховати апостола Іакова в тих землях.

Бажаючи занапастити чужинців, та відправила їх до місцевого язичницького правителя, який кинув християн у в’язницю. Але Ангел Господній вивів їх неушкодженими з ув’язнення. Вражені цією чудовою подією, цар і багато його наближених увірували в Спасителя та допомогли поховати тіло апостола Христового в усипальниці Атії. Пізніше там поховали самих Атанасіо та Теодоро.

Як свідчать розкопки, що виявили досить велике кладовище поряд з апостольською гробницею, якийсь час там існувало невелике чернече поселення. Але до кінця II століття гробниця поступово занедбалася. Прилеглі території заросли лісом. І святе місце надовго виявилося прихованим та недоступним для паломників.

Лише у першій половині IX століття якийсь чернець-самітник на ім’я Пелайо знайшов гробницю, побачивши в полі дивне сяйво, яке і привело його до ковчегу з нетлінними мощами апостола Іакова.

Про свою знахідку він негайно повідомив єпископу Ірії – Теодомиру. Вже до 830 року на гробниці Апостола та його учнів з’явилася перша каплиця, яку змінили потім два кам’яні собори. А саме місце знаходження мощей отримало назву Компостела, що в перекладі з латини означає «Поле зірки». З того моменту до святої гробниці потягнувся безперервний потік паломників із усієї Європи.

Святий апостол Іаків у непростий для Іспанії період, що переживала арабське завоювання, став сприйматися та шануватися як небесний покровитель і захисник країни. Таким його вважають іспанці й донині, трепетно ставлячись до святині, що зберігається в Сантьяго-де-Компостела.

Середньовічні хроніки свідчать про численні чудеса та з`явлення Апостола іспанським воїнам під час вигнання мусульман із Піренейського півострова, що ввійшло в історію під назвою Реконкіста. Невипадково девізом лицарів, які боролися проти маврів, були слова «Святий Іакове! Іспанія, до атаки! («Santiago y cierra, España!»), які стали закликом об’єднатися проти ворогів.

Наприкінці X століття Сантьяго-де-Компостела було завойоване відомим арабським полководцем Аль-Мансуром, який наказав розорити місто, зняти дзвони з Компостельського собору та перелити їх у лампи для мечеті в Кордобі. Проте саму гробницю араби не зруйнували.

Наприкінці XI століття король Альфонсо VI наказав на місці зруйнованого маврами храму збудувати новий величний собор із граніту. І 21 квітня 1211 року собор урочисто освятив єпископ Педро Муньїс, де й зараз знаходяться мощі святого апостола Іакова.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x