День пам’яті святого мученика Акакія

День пам’яті святого мученика Акакія

7/20 травня Православна Церква вшановує пам’ять святого мученика Акакія.

Мученик Акакій прийняв смерть за Христа під час царювання жорстокого гонителя віруючих у Істинного Бога Максиміана. Святий був родом із малоазійської області Каппадокії й служив у мартісійському полку в чині сотника.

У ті час за царським наказом повсюди розшукувалися християни. Їх примушували вклонятися ідолам, сповідників віри віддавали на катування. Якщо ж християни залишалися непохитними у вірі в Іісуса Христа, то їх вбивали.

Християн шукали й серед воїнів. Полковник Фірм, що керував мартісійським полком, викликав до себе почергово кожного воїна та розпитував про його віросповідання. Багатьох християн, що були боязливими та нетвердими у вірі, він навернув до ідолопоклонства.

Зрештою, перед Фірмом представ і Акакій. Він сміливо виголосив себе християнином і відмовився виконувати царський указ, що велів вклонятися несправжнім богам. Тоді Фірм закував його в кайдани та послав до воєначальника Вівіана.

 мученика АкакіяКоли Святий постав перед воєначальником, то так само непохитно назвався християнином.

Після тривалої розмови з Акакієм Вівіан розлютився й наказав катувати його. Мученика оголили, прив’язали до чотирьох стовпів і почали жорстоко бити по спині та животі жилами.

Воїни, які катували Святого по шість чоловік, змінювали одні одних, кров Страждальця обагряла землю, однак він залишався непохитним у вірі та молив Господа про допомогу.

Після того Мученика били олов’яними дошками по устах і спотворювали його обличчя. Потім Акакія ув’язнили в темниці фракійського міста Перінфа.

Тим часом воєвода Вівіан отримав від ігемона Фракії Флаккіна послання, згідно з яким він мав прибути до Візантії разом із усіма ув’язненими. Тож зранений Акакій, закутий у тяжкі кайдани, змушений був іти в дорогу.

Мученик знемагав від болю, спраги та голоду й думав, що вже наблизився його смертний час. Він просив воїнів ненадовго зупинитися, щоб він мав можливість помолитися перед кончиною Богу, однак ті були невблаганні.

Коли ж усі зупинилися на ночівлю, знесилений Святий почав молити Господа або зцілити його, або повеліти воїнам, щоб ті його вбили.

Після молитви Святого над місцем зупинки мандрівників замайоріла хмара, звідки почулися голос: «Акакію! Мужайся й кріпися!».

Оточуючі чули дивний голос і дужже здивувалися. Багато в’язнів увірували в Господа Іісуса Христа та просили Святого навчити їх істинної віри. Акакій радо наставив їх на путь спасіння.

Іншої ночі в’язні бачили світлих юнаків, які розмовляли з Акакієм. Вони подумали, що це близькі Святого. Через день шляху видіння знову повторилося. Світосяйні юнаки омивали рани Мученика та зцілювали їх.

У Візантії закутого в залізні кайдани Акакія помістили у внутрішньому відділенні в’язниці. Святому не давали ні їжі, ні пиття. Мучителі намагалися стражданнями змусити його відступити від віри.

Однак світлі юнаки продовжували з’являтися й доглядати Мученика, також вони давали йому пиття та білу, як сніг, їжу.

В’язні, що спостерігали за цим через віконце, розповіли про те, що бачили, начальнику в’язниці, й він особисто переконався у справедливості їхніх слів.

Через сім днів Акакій постав перед Вівіаном. Останній здивувався, що Мученик має гарний вигляд, і розгнівався на воїнів, які, як він думав, допомагали Святому.

Комментарісій же Антонін сказав воєначальнику, що ніхто з воїнів не давав Акакію ні їжі, ні пиття. Тоді Вівіан покликав до себе темничного сторожа, який і розповів про те, що бачив.

Воєначальник засумнівався в правдивості сказаного сторожем і наказав побити його. Потім Вівіан наказав катувати Акакія.

Десять воїнів почали бити Мученика дубовими палицями, той же молився Богу. Раптом почувся голос із Небес, що зміцнював Святого. Руки воїнів заклякли, і вони не змогли продовжити катування.

Воєначальник не знав, що робити далі зі страждальцем, і послав його до ігемона Флаккіна разом із листом, у якому написав усе, що стосувалося Святого.

Дружина ігемона вірувала в Істинного Бога. Вона клопотала перед своїм чоловіком за ув’язнених християн і переконувала його не катувати їх нещадно та швидко вбивати, якщо він не може відпустити їх на свободу.

Ігемона здивувала жорстокість мук, які довелося витерпіти Акакію, і він наказав обезголовити Страждальця.

На місці страти Святий помолився Господу й схилив під меч свою голову. Чесна кончина мученика Акакія настала в 303 році. Його тіло поховали християни.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x