Афонська історія. Навіть тварини проявляють любов

Афонський старець Даниїл Катунакський у фільмі «Афон. Старець Даниїл Катунакський. Що таке любов? (Тварини змушують людей засоромитися)» розповів, як тварини проявляють любов – дивовижну історію з життя афонських ченців, яка сталася у 60-х роках минулого сторіччя.

______________________________________________________________________________

«Я хочу вам розповісти один випадок. Багато-багато років тому у всіх монастирях була велика кількість мулів. Тоді ще не було машин, і всі вантажі возили на мулах.

У нас у Великій Лаврі було 40 мулів. А той старчик, який за ними стежив, він їх дуже-дуже любив, від щирого серця. Він навіть свою келейку мав прямо там, де був загін із мулами, і просто жив у цій муларні та доглядав за ними. Старець вранці приходив до них, годував, потім виводив пастися на поле, а ввечері повертав назад у загін і годував», – розповів афоніт.

Одного разу старець захворів і не прийшов у загін до мулів.

«Вони зрозуміли, що з їхнім господарем щось трапилося. Тварини таке відчувають. Загін був відкритий, але в цей день вони не пішли пастися на поле, вони ходили колами з одного кінця загону в інший і чекали свого улюбленого господаря.

Минув деякий час, і вони відчули, що він помер. Тварини це відчули. Тоді всі вони зібралися біля головного входу в Лавру й вийшли чекати, коли його винесуть із монастиря.

Ми тим часом викопали йому могилу, і понесли його труну з Лаври в Кіметіріум, де є храм і невеликий дворик, де ховають ченців. Це зовсім недалеко, а мули віддалено теж пішли за нами. Коли ми відспівували його, мули з’юрбилися та стояли вдалині», – розповідав він.

Старець продовжив: «Коли відспівування закінчилося, всі почали розходитися, а ми дивилися, що ж будуть робити мули. Усі бачили, що вони розуміли, що ховають їхнього господаря.

Мули стояли далеко, і коли люди пішли, то мули почали підходити до гробу по одному, прямо заходили в огорожу, а ми просто затамували подих, з подивом дивлячись, що ж вони будуть робити.

Мули підходили до могили свого господаря, зупинялися та стукали копитом «клац-клац», і вони плакали… сльози текли в них.

Розумієте, наскільки тварини розуміють, що відбувається! Після того, коли вони всі підійшли й попрощалися з ним, всі мули повернулися у свій загін, і багато днів були сумні. Вони розуміли, що того, хто їх любив, кого вони любили, його більше немає», – розповів старець.

Отець Даниїл підкреслив,