День пам’яті святителя Ювеналія

2/15 липня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Ювеналія,
Патріарха Єрусалимського.

Святий Ювеналій зійшов на патріарший престол Єрусалимської Церкви за царювання благочестивого імператора Феодосія Молодшого (408 – 450 рр.).

 На той час у палестинській землі жили великі християнські подвижники: святі Євфимій Великий, Феодосій Великий, Герасим Йорданський та інші.

Церкву ж Божу бентежили єретики. Тоді дуже поширилася несторіанська єресь, яку розповсюдив Константинопольський єпископ Несторій. Він говорив, що від Пречистої Діви Марії народився не Бог, а людина, в якій за земного життя людське єство з’єдналося з Божественним. Несторій та його послідовники хулили Богоматір і називали Її не Богородицею, а Христородицею.

Через негаразди в Церкві Христовій в 431 році в місті Ефесі відбувся Третій Вселенський Собор, на якому Несторій та його єресь були анафематствовані. Дієву участь у Соборі проявив Патріарх Ювеналій.

Коли після смерті Феодосія Молодшого царський престол зайняли Маркіан (450 – 457 рр.) та Пульхерія, своє єретичне вчення (монофізитство) почали поширювати Діоскор та Євтихій.

Єретики не визнавали людської природи Господа Іісуса Христа та говорили лише про Його Божественну природу.

У 451 році в місті Халкидоні відбувся Четвертий Вселенський Собор Святих отців, на якому  засудили єресь Діоскора та Євтихія. 

Святий Ювеналій сяяв на Соборі своїм благочестям.

Тим часом у Палестину прибув підступний єретик Феодосій. Він ганьбив Халкидонський Собор і брехав на Церкву Христову.

Раніше Феодосія вигнали через невірство та злі справи з його обителі в Олександрії, а він приєднався до Діоскора.

За підступність та злобу Феодосія побили і як бунтівника провезли на верблюді з ганьбою по місту. Потім він вирушив у Палестинську землю та почав поширювати єресь.

Нечестивець заручився підтримкою цариці Євдокії, дружини покійного імператора Феодосія Молодшого, яка перебувала в Палестині. Крім неї, він навернув до свого нечестя багато недосвідчених монахів.

Разом із ними Феодосій повстав проти святого Ювеналія та зажадав, щоб той засудив постанови Халкидонського Собору. Патріарх не погодився, і його скинули з престолу. Після того він відбув у Константинополь до імператора Маркіана.

Єретик Феодосій за підтримки імператриці та навернених до єресі чорноризців незаконно зайняв патріарший престол і почав шкодити православним.

Одних архієреїв та кліриків, що не вступали з ним у спілкування, він позбавляв сану, інших катував та вбивав, а їхнє майно розграбовував.

Святі отці переховувалися від рук ката у віддалених пустелях і зі сльозами молилися Господу про викорінення єресі та мир церковний.

Сповнений божественної ревності диякон Афанасій прийшов до лжепатріарха та викрив його злодіяння. Тоді ж Афанасія схопили зброєносці Феодосія, піддали катуванням і зарубали сокирою. До ніг убитого прив’язали мотузку й тягнули його по всьому місту. Потім чесне тіло кинули на поживу псам.

Тим часом воєвода Дорофей, що керував Палестиною, перебував на війні проти моавітян. Коли він дізнався, що відбувається в Єрусалимі, то поспішив повернутися.

Проте єретик Феодосій та цариця Євдокія наказали закрити перед ним міські ворота й не впускали його в місто до того часу, допоки він не пообіцяв бути з ними однодумним у вірі.

20 місяців лжепатріарх бентежив Церкву Христову. Після того прийшло до воєначальника імператорський наказ схопити його та відправити на суд у Константинополь.

Феодосій дізнався про наказ імператора та поспішив утекти.

На патріарший престол знову зійшов святий Ювеналій, який став приводити все до ладу. Святі отці, що переховувалися у віддалених пустелях, повернулися в свої монастирі.

Імператриця Євдокія почала вагатися щодо віри й через посланця звернулася за порадою до преподобного Симеона Стовпника, що подвизався в Антиохії.

Святий Симеон повелів їй примиритися з Патріархом Ювеналієм і дотримуватися його благочестивого вчення.

Цариця поспішила привселюдно зректися єресі; тоді ж багато зваблених мирян та монахів навернулися до Православ’я.

Решту свого життя Патріарх Ювеналій провів в мирі. Всього у святительському сані він трудився 38 років, після чого відійшов до Господа.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ще публікації – в російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)