День пам’яті святителя Германа

31 липня/13 серпня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Германа,
єпископа Осерського.

Святий Герман був родом із Галлії. Він народився близько 378 року поблизу міста Осера в багатій і знатній сім’ї.

Майбутній святитель здобув гарну освіту. Спочатку він навчався на батьківщині, а пізніше в Римі, де вивчив право та став адвокатом.

Герман взяв за дружину доброчесну та благочестиву дівчину, прибув у Галлію й обійняв високу посаду.

Після смерті єпископа Аматора народ одноголосно обрав його наступником Германа. З того часу Святий цілком присвятив себе служінню Богу. Він роздав своє багатство бідним, почав жити з дружиною в чистоті та віддався аскетизму.

За будь-якої погоди угодник Божий носив один і той самий одяг, допоки він не перетворювався на лахміття. Під одягом у нього була груба волосяниця, а на шиї – мішечок із мощами святих, від яких чудесно зцілювалися хворі. Спав Святий зовсім мало, при цьому вдягнений та взутий лягав на вбогу підстилку, наповнену вугіллям.

Хоча у своєму прагненні до Бога святий Герман намагавсявся усамітнюватися, він не забував про гостинність. Святитель усіх приймав у своєму домі, при цьому омивав гостям ноги та прислуговував під час трапези.

На початку свого архіпастирського служіння угодник Божий заснував чернечу обитель на честь святих Косми й Даміана.

Частину свого часу він проводив у спільній молитві з монахами, а частину – в повчаннях кліру та пастви в соборі. Бог через святого єпископа звершував численні благодіяння та чудеса.

Якось за допомогою Святого збирач податків знайшов гроші, які загубив. Святитель благословляв єлей і зцілював осерських дітей, що були хворі на дифтерію. Він звільнив від нечистих духів велику кількість біснуватих.

У ті часи дуже поширилася єресь Пелагія. Єретик стверджував, що наділена вільною волею людина може зростати в чеснотах та врятуватися без допомоги Божественної благодаті. Особливо багато прихильників єресі з’явилося на батьківщині Пелагія – Британії.

На прохання британських християн заради викорінення єресі в Британію відправили святителів Германа Осерського та Лупа Труасського.

По дорозі в селі Нантер угодник Божий благословив та навчив духовного життя в Бозі маленьку дівчинку Женев’єву, яку згодом прославили в сонмі святих.

Коли мандрівники переправлялися через Ла-Манш, сталося чудо – єпископ Герман молитовно припинив шторм.

У Британії святителів зустрів величезний натовп народу. Проповідями та чудесами єпископи утвердили істинну віру.

Спочатку єретики переховувалися, але потім відкрито вийшли проти галльських архієреїв. Ті ж легко перемогли нечестивих у суперечці, й народ захотів вчинити розправу над єретиками. Святителі ледве стримали обурений натовп. Також тоді святий Герман підтвердив істинність своєї проповіді зціленням сліпої дівчинки.

Коли в Церкві запанував мир, єпископи відвідали могилу мученика Альбана, на честь якого пізніше святий Герман освятив храм у Осері.

Якось сталося так, що угодник Божий зламав ногу й лежав прикутий до ліжка. Коли біля дому, в якому він перебував, почалася пожежа, люди хотіли винести його назовні. Однак Святитель заборонив це робити, й вогонь, що спалював все довкола, оминув той будинок.

Після того святий Герман удостоївся з’явлення Ангела, чудесно зцілився та продовжив подорож на батьківщину.

Тим часом племена саксів та піктів домовилися та пішли війною на бритів. Останні запросити допомоги в галльських святителів.

Єпископи увійшли до їхнього табору та протягом посту наставляли воїнів на шлях спасіння. Тоді ж була збудована дерев’яна церква, і багато бритів на свято Пасхи прийняли Хрещення.

Того ж дня наблизилися вороги. За наказом святого Германа, який очолив військо, була влаштована засідка в вузькій долині. Коли неприятель наблизився, єпископи голосно тричі промовили: «Алілуя». Це слово молитви підхопило військо, й воно прозвучало, як гуркіт грому. Сакси та пікти кинулися тікати, при цьому багато з них загинуло.

Святитель повернувся в Осер та продовжував звершувати своє архіпастирське служіння.

Жителі міста, що страждали від непомірних податків, почали просити в нього допомоги. Тоді Герман вирушив до префекта Авксіліарія в місто Арль і переконав його знизити податки.

Дорогою святитель звершив багато чудес. Також він зцілив від лихоманки дружину префекта.
У 440 році угодник Божий знову побував у Британії, де відновилася пелагіанська єресь. Коли він повернувся в Осер, до нього прибула делегація з Арморіки (північно-західної Галлії, території півострова Бретань), що просила про допомогу.

У ті часи в Бретані відбулося повстання селян та бідноти, яке за вимогою воєначальника імперії Аеція мав потопити в крові король варварського племені аланів Гоар.

Престарілий Святитель поспішив до Гоара та переконав його пощадити бретонців. Потім Святий Герман вирушив до Равенни просити милості в імператора Валентиніана ІІ та воєначальника Аеція.

Єпископу довелося переходити через Альпи. Йдучи, він ніс дорожній мішок кульгавого старця, що мандрував разом із ним, а самого старця переносив через ущелини.

У Равенні Святителя з честю прийняв єпископ Петро Хрісолог. Імператриця послала в дар угоднику Божому срібну вазу з вишуканими стравами.

Святий розділив дарунки зі своїми слугами, вазу продав, а виручені гроші роздав бідним. Натомість він передав імператриці дерев’яне блюдо з ячмінним хлібом, від якого звершувалися численні чудеса.

Коли Святитель проходив повз в’язницю, де утримувалися засуджені до страти, то змилувався над ними та помолився Господу. Одразу ж замки та засуви розсипалися, а в’язні в кайданах вийшли назовні. Вони одразу попрямували до церкви, щоб прославити Господа.

Єпископ Герман міг легко схилити імператора на милість, але в Арморіці спалахнуло нове повстання, яке зробило марним заступництво Святого.

У Равенні Святитель Герман відійшов до Господа. Незадовго до смерті він побачив Господа, Який сповістив йому про відхід у вічне життя.

Імператриця навідала хворого єпископа, й він попросив її відправити його тіло в Осер.

У Галлію тіло Святителя супроводжувала величезна процесія. Святого єпископа погребли в храмі за міськими стінами. Той храм невдовзі назвали на честь святителя Германа.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ще публікації – в російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)