Пам’ять святих мучеників Косьми та Даміана
1/14 липня Православна Церква вшановує пам’ять святих мучеників безсрібників Косьми та Даміана.
Рідні брати Косма й Даміан народилися в Римі та виховувалися у благочесті. Вони вивчили лікарське мистецтво й при допомозі благодаті Божої зцілювали недуги не лише людей, але й тварин. Проте святі ніколи не брали плати за зцілення, а навпаки роздавали бідним зібране батьками та предками багатство.
Коли Косма й Даміан зцілювали хворих, то клали на них свої руки і говорили, що їх зцілює сила Христова, і той, хто увірує в Христа, одразу одужає. Таким чином брати багатьох людей навертали до істинної віри.
Жили святі у одному з римських поселень у маєтку своїх батьків. Щоб привести до Христа язичників, вони обходили довколишні краї.
Під час царювання імператора Каріна (283 – 284 рр.) знайшлися наклепники, які обмовили перед ним святих братів. Тоді цар послав воїнів, щоб вони схопили Косму й Даміана та привели до нього.
Коли мешканці поселення довідалися, що братів розшукують, то почали вмовляти їх тимчасово заховатися. Святі ж навпаки бажали йти до царя та прийняти муки за істинну віру. Однак вони схилилися на прохання віруючих, які переконували їх зберегти своє життя заради спасіння інших, та сховалися в печері.
Розгнівані невдалими пошуками воїни схопили замість Косми й Даміана декількох благочестивих жителів поселення, закували їх у кайдани та повели до царя.
Невдовзі брати дізналися про це, наздогнали воїнів і віддали себе в їхні руки. Схоплені ж мужі повернулися у своє поселення.
Коли Косма й Даміан предстали перед царем, то він запитав у них, чи це вони за допомогою чаклунства зцілюють хворих та спокушають простих людей, а потім почав схиляти їх до жертвоприношення.
На це святі відповіли, що вони жодну людину не спокусили, а хвороби зцілюють силою Господа Іісуса Христа, Який заповідував хворих зцілювати, прокажених очищати й задарма давати те, що задарма отримали.
Однак Карін знехтував словами братів і продовжував наполягати на тому, щоб вони принесли жертву богам. Тоді Косма й Даміан сказали, що приносять безкровну жертву – свої душі – Єдиному Істинному Богу.
Потім, щоб посоромити царя і показати йому всемогутність Бога, брати побажали, щоб змінилося його обличчя та звернулося зі свого місця. Одразу ж після цього обличчя Каріна дійсно змінилося, а шия викривилася, через що він не міг її повернути.
Присутній при цьому народ почав прославляти Бога та просити угодників Божих зцілити царя. Зцілення просив і сам Карін. Косма та Даміан сказали йому, що Господь зцілить його, якщо він увірує в Нього.
Тоді цар голосно сповідав свою віру в Господа Іісуса Христа та попросив у Нього помилування. Тієї ж миті він чудесно зцілився та звеличив Бога, а потім нагородив святих дарами й відпустив із миром.
Брати знову почали займатися своєю справою. Вони обходили довколишні міста та поселення, зцілювали хворих, благодіяли бідним і навертали людей до істинної віри.
Успіху Косми й Даміана почав заздрити їхній учитель, який навчав їх лікарського мистецтва. Він запросив святих до себе і піднявся з ними на гору для збору лікарських рослин. Там брати пішли в різні боки, а злостивий заздрісник по одному побив їх камінням. Тіла святих він заховав біля колодязя, що там знаходився.
Так Косма й Даміан прийняли мученицьку кончину, яка настала в 284 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.
