День пам’яті преподобного Мойсея Мурина
28 серпня/ 10 вересня Православна Церква вшановує пам’ять обрітення мощей преподобного Іова Почаївського та пам’ять преподобного Мойсея Мурина.
У Єгипті жив жорстокий розбійник Мойсей, родом мурин (ефіоп). Раніше він був рабом, але господар вигнав його за скоєне ним вбивство.
Приєднавшись до розбійників, Мойсей став їхнім отаманом та вчиняв багато крадіжок, кровопролить, мерзенних беззаконь і злочинів.
Проте Бог, Який не хоче смерті грішника, змилосердився над Мойсеєм і призвав його до покаяння. Розбійник зворушився серцем, розкаявся у злодіяннях, покинув своїх товаришів і пішов в пустельний монастир.
Там він проливав сльози, каявся у своїх гріхах і сумлінно виконував чернечі послухи. Згодом Мойсей поселився у пустельницькій келії.
Одного разу там на нього напали чотири розбійники, яких він поборов, зв’язав і на плечах приніс у монастир, де запитав у братії, що йому з ними робити.
Отці повеліли відпустити їх. Розбійники ж, впізнавши свого отамана, здивувалися такій переміні його життя, їх охопив страх Божий. Вони покаялися й стали сумлінними монахами.
Почувши про розкаяння Мойсея, покинули злодіяння й інші розбійники та прийняли чернецтво.
На початку чернечого життя біси блуду дуже бентежили Мойсея гріховними помислами. Він звернувся за порадою до авви Ісидора, який сказав йому дотримуватися посту та не насичувати повністю свою утробу.
Мойсей замкнувся у своїй келії та вживав дуже мало хліба, тільки ввечері після заходу сонця, молився Господу та займався рукоділлям.
Однак плотська жага не зникала в ньому, і він знову пішов до блаженного Ісидора. Авва повів Мойсея до верхнього відділення своєї келії та наказав подивитися на захід.
Мойсей подивився і побачив безліч страшних демонів, що готувалися до боротьби. Тоді авва повелів подивитися на схід – і Мойсей побачив незліченну кількість світлоносних Ангелів, що теж готувалися до боротьби.
Авва Ісидор сказав, що ті, хто на заході, піднімають брань на святих Божих, а ті, хто на сході, посилаються від Господа на допомогу подвижникам, і помічників більше, ніж ворогів.
Зміцнений видінням і словами старця, Мойсей повернувся до своєї келії. Проте плотська брань тільки посилилася, подвижник став ще більше страждати від ворога, який бентежив його під час сну примарами.
Тоді Мойсей звернувся до іншого досвідченого старця, який порадив йому привчити себе до неспання.
Прийнявши добру пораду, подвижник цілими ночами стояв посеред келії на молитві й не схиляв колін, щоб не заснути. Так він подвизався шість років, та все одно не звільнився від плотської жаги.
Тоді Мойсей вигадав новий подвиг: вночі він обходив пустельницькі келії старців, брав пусті водоноси, що стояли біля келій, і приносив воду.
За це диявол, коли подвижник одного разу нахилився над колодязем, вдарив Святого з великою силою деревом по спині. Мойсей знепритомнів і лежав як мертвий.
Монахи вранці знайшли його та принесли до храму. І перебував в хворобі Мойсей, як розслаблений, цілий рік.
Після того авва Ісидор сказав йому, щоб він не збільшував свій супротив бісам більше своїх сил.
Мойсей же відповів, що не покине боротьби до тих пір, поки мерзенні марення уві сні не покинуть його.
Тоді авва Ісидор пообіцяв, що ось уже сьогодні покинуть Мойсея жадання плотські й він перебуватиме в мирі.
Так і сталося: після великих спокус, із милосердя Божого, Мойсей отримав мир душевний та владу над бісами та сповнився благодаті Святого Духа.
Якось правитель тієї країни почув про Мойсея і захотів побачити його та вирушив у скит.
Святий довідався про те і замислив втекти в болото, але зустрівся дорогою зі слугами князя. Ті запитали Преподобного, де знаходиться келія авви Мойсея.
Мойсей же відповів, що старець, якого вони шукають, нерозумний, брехливий і живе гріховно. Слуги передали ті слова князеві, а князь – клірикам, і з’ясувалося, що сам Мойсей сказав про себе те. Так він уникав слави та почестей людських.
Провівши довгий час у чернечих трудах, преподобний Мойсей, за особливим одкровенням Божим, сподобився пресвітерського сану, в якому подвизався п’ятнадцять років. Він зібрав довкола себе сімдесят п’ять учнів і завершив свій подвиг мученицькою смертю (близько 400 р.), що настала наступним чином.
Якось Мойсей сказав братії тікати зі скиту, бо варвари прийдуть, щоб посікти монахів. Братія запитала у нього, чому він не тікає. Святий відповів, що багато років чекає того часу, коли на ньому справдяться слова Господа Іісуса Христа, Який сказав, що всі, хто взяв ніж, від ножа загинуть.
Тоді братія втекла, а зі святим залишилося лише сім монахів. Через деякий час Преподобний Мойсей сказав їм, що варвари вже близько.
Один із семи монахів, злякавшись, втік та десь заховався. Коли варвари вбили Мойсея й тих, що були з ним, той монах бачив відкрите Небо та сім пресвітлих вінців, які сходили з них.
Братія повернулася, і з плачем поховала вбитих.
Так закінчилося життя преподобного отця нашого Мойсея, який із розбійника став монахом і щирим розкаянням вгодив Богу. Через це йому, як мученику, відкрився не тільки рай, але й саме Небо, і він був прикрашений вінцем слави.
(Ще більше статей – на російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)
