День пам’яті преподобного Даниїла Стовпника
11/24 грудня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Даниїла Стовпника.
Святий Даниїл народився в селищі Віфарі поблизу месопотамського міста Самосати в християнського подружжя Іллі та Марфи.
Марфа довгий час була бездітною, через що терпіла багато неприємностей від чоловіка та родичів. Одного разу вона звернулася з ревною молитвою до Бога про дарування їй дитини та пообіцяла принести плід своєї утроби в дар Господу.
Тієї ж ночі жінка побачила уві сні два великі світильники, що спускалися з неба на її голову. Невдовзі після того вона зачала та народила сина.
Батьки не хотіли самі давати ім’я дитині, яку дарував їм Господь, тому до 5-ти років хлопчик не мав імені.
Якось вони привели дитя в один із монастирів і попросили ігумена назвати його. Ігумен сказав, що хлопчику потрібно дати те ім’я, яке відкриє Господь. Потім він розгорнув божественну книгу та побачив слова пророка Даниїла, іменем якого і назвав Святого.
Ілля та Марфа, щоб виконати обітницю, мали намір залишити сина в монастирі, але ігумен не погодився прийняти хлопчика.
Коли Даниїлу було 12 років, він прийшов у розташований за 3,5 версти від рідного села монастир, де згодом його постригли в чернецтво. Ревний юнак прагнув відвідати Святі місця та преподобного Симеона Стовпника, але ігумен не відпустив його.
Пізніше разом із ігуменом та декількома монахами Даниїл вирушив у Антиохію, зійшов на стовп до святого Симеона й отримав від нього благословення.
Після смерті ігумена своєї обителі угодник Божий знову прийшов до преподобного Симеона. Там, біля стовпа він перебував 14 днів.
Стовпник радив йому залишитися, але, охоплений бажанням бачити Святі місця, Даниїл попрямував до Єрусалима.
У той час в Палестині відбувалися війни, і шлях був небезпечний. Дрогою Даниїлу зустрівся схожий на Симеона благоліпний старець і наставив його йти в Візантію.
Вночі той самий старець з’явився Преподобному в сновидінні та наказав якомога швидше виконати його пораду.
Святий послухався старця й обрав місцем своїх подвигів занедбаний ідольський храм у передмісті Константинополя.
Багато йому довелося перетерпіти там напастей від бісів, але Подвижник вигнав їх Іменем Христа.
До Даниїла почали приходити місцеві жителі, що викликало заздрість у декого зі священнослужителів. Останні обмовили Преподобного перед Патріархом Анатолієм, і той викликав його до себе. Патріарх переконався в праведності життя Подвижника та невдовзі по його молитвах зцілився від тяжкої недуги.
Після 9-річного проживання в ідольському храмі угодник Божий побачив у видінні преподобного Симеона, який стояв на стовпі, що височів над хмарами. Святий Симеон покликав Даниїла до себе та повелів йому кріпитися й стояти твердо та мужньо.
Невдовзі після того Даниїл зійшов на зведений для нього в пустелі стовп. Охоплений гнівом, землевласник Геласій за наказом Патріарха Геннадія, наступника Патріарха Анатолія, намагався вигнати Преподобного. Оточуючі напоумлювали його, що стовп знаходиться не на його землі й що подвижник не спричиняє йому ніякої шкоди.
Коли Святий сходив зі стовпа, всі побачили, що його ноги набрякли від постійного стояння й стали подібними до колод.
Геласій зворушився побаченим і попросив у Даниїла прощення. Він спорудив для Преподобного більш високий стовп і прославив його доброчесність перед царем.
По молитвах Стовпника чудесно зцілювалися хворі, біснуваті звільнялися від нечистих духів, а в царя Лева Великого, що не мав сина, народився спадкоємець престолу. Вдячний цар спорудив для Святого третій стовп.
Якось підкуплена єретиками блудниця, щоб схилити до гріха Святого чи його учнів, поселилася на полі навпроти Даниїлового стовпа й удавала з себе хвору.
Минуло багато часу, але вона нічого не досягнула. Тоді розпусна жінка сповістила єретикам, що Подвижник спокусився нею та сказав учням привести її до нього, проте вона не погодилася. Після того ніби-то учні захотіли вбити її, щоб приховати гріх учителя, і вона ледве вирвалася з їхніх рук.
Коли єретики почали поширювати таку чутку серед народу, на наклепницю напав нечистий дух і почав мучити її. Вона зізналася в брехні, після чого отримала зцілення по молитвах незлобливого Даниїла.
Наділений від Бога даром пророцтва Святий прозрів кару Божу, що мала спостигнути Константинополь. Він повідомив про це Патріарху та царю та порадив двічі на тиждень служити молебні, щоб відвернути біду від міста. Однак слів Святого не послухалися.
У той час преподобного Даниїла посвятили в пресвітера.
Невдовзі в Константинополі спалахнула пожежа, яка швидко охопила майже все місто. Гинули люди, згоряли храми, палаци, будинки. Тоді згадали про пророцтво Даниїла й почали просити його молитов.
Святий помолився Богу та сповістив, що пожежа припиниться через сім днів; що й збулося.
Угодник Божий терпів на стовпі холод і спеку. Одного разу від сильної хуртовини він обледенів і мало не загинув. Учні ледь відігріли його.
Зятю царя Лева Зенону Преподобний передрік, що він зійде на царський престол після свого тестя, потім буде позбавлений влади, але знову царюватиме.
Так і сталося. Владу вдалося захопити Василіску, брату цариці Веріни, дружини покійного царя Лева. Василіск був прихильником єресі Євтихія й повстав проти Церкви Христової.
Тоді за проханням Патріарха Акакія Преподобний зійшов зі стовпа й прибув у Константинополь. Цар Василіск не хотів із ним зустрічатися і відбув у помістя, що розташовувалося поблизу міста. Туди за ним попрямував і Даниїл.
Святого несли на руках, бо він не міг сам іти через численні рани, якими вкрилися його ноги від тривалого стояння. Дорогою Стовпника, що зцілював хворих, супроводжував натовп народу.
Один із прибічників царя побачив Святого та посміявся над ним. Тоді його спостигла кара Божа – він раптом випав із вікна та розбився.
Цар наказав не впускати Даниїла, і подвижник обтрусив порох зі своїх ніг та віддалився. Після того Василіск побоявся нещастя, яке може статися з ним через неповагу до Преподобного, і послав за ним гінця з проханням повернутися.
Святий відмовився та передрік Василіску швидку загибель. Згодом цар Зенон знову отримав царську владу.
За проханням угодника Божого він спорудив біля його стовпа храм на честь святого Симеона Стовпника, куди й перенесли мощі святого Симеона.
11 грудня близько 490 року 80-річний Даниїл відійшов до Господа. Тоді в небі над його стовпом з’явилися три яскраві зорі, що сяяли, допоки не поховали чесне тіло Преподобного.
Слава Богу вовіки. Амінь.
