День пам’яті священномученика Януарія
21 квітня/4 травня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Януарія.
Святий єпископ Януарій постраждав під час гоніння на християн, яке розпочали нечестиві імператори Діоклетіан (284–305) і Максиміан (305–311).
Його схопили та привели до воєначальника Тимофія, правителя Кампанії (області середньої Італії). Після численних спроб, які залишилися марними, схилити Януарія до поклоніння ідолам Тимофій наказав спалити його в розжареній печі.
Однак Святий під час того катування нітрохи не постраждав, оскільки до нього зійшов Ангел Господній і зберіг його від вогню.
Воєначальник Тимофій подумав, що Януарій врятувався від спалення за допомогою чарів, і дуже розгнівався на нього. Він наказав розтягнути Святого на спеціальному станку для катування та нещадно бити його.
Святителя били настільки сильно, що оголилися його кістки, а земля довкола нього обагрилася кров’ю.
На страждання Януарія дивилися диякон Фест і читець Дізідерій. Вони то раділи тому, що Святитель мужньо терпить муки, то плакали через співчуття до нього.
Язичники помітивши те, здогадалися, що вони християни, й схопили їх.
Після того Януарія, Феста й Дізідерія відвели за правителем Тимофієм у місто Путеоли та ув’язнили в темниці. Разом із ними там перебували диякони Прокл і Соссій та миряни Євтихій і Акутіон. Усіх їх засудили на розтерзання звірами.
Коли мучеників вивели на площу та випустили на них звірів, то жоден звір не заподіяв їм шкоди. Усі звірі стали сумирними, як вівці, та припали до ніг єпископа Януарія.
Воєначальник Тимофій те чудо приписав чаклунству християн і почав міркувати, яким би способом умертвити мучеників. Тієї ж миті він раптом осліп і почав шукати опори.
Святитель Христовий пожалів нечестивця та помолився за нього Богу, й він прозрів.
Через ті дива 5 тисяч присутніх там язичників увірувало в Істинного Бога.
Однак правитель Тимофій не напоумився, почав хулити Господа та засудив святих на усічення мечем.
Так єпископ Януарій, диякони Фест, Прокл і Сосій, читець Дізідерій, миряни Євтихій та Акутіон прийняли мученицьку кончину.
Їхні святі тіла християни віднесли в різні міста, тому що всі хотіли мати собі заступника перед Богом.
Тіло святого Януарія поклали в Неаполі. Коли його забирали з Путеол, то зібрали з землі кров Святого, що запеклася. Її помістили в скляній посудині. Коли ж цю посудину ставили на голову Священномученика, то кров одразу розчинялася та ставала гарячою. Молитвами Святого в Неаполі відбувалися й інші чудеса.
Відомо, що Святитель чудесно зберіг Неаполь і ряд інших міст від виверження вулкану Везувій. Іншого разу молитвами Януарія воскрес померлий отрок, який був єдиною дитиною вдови Максиміли. Та вдовиця взяла ікону Святителя, поклала її на тіло свого сина-мерця та помолилася Господу про його воскресіння. Під час її молитви до отрока повернулося життя, і він встав повністю здоровим. Люди, що зібралися на похорон, дуже здивувалися, прославили Бога та звеличили Його угодника — святого Януарія.
Слава Богу вовіки. Амінь.
