Важливість виконання обіцянок
Розповідь ігумена грецького монастиря на честь Святого Павла Ксиропотамського – ієросхимонаха Парфенія (Мурелатаса).
Родом я з одного невеликого села в центральній Греції. І одного разу трапилася у нас там біда – в сусідки, молодої вродливої жінки, дуже захворіла маленька дитина.
Хлопчику було менше року. У нього був страшний жар, він важко дихав, але ніхто йому нічим не міг допомогти. Усі розуміли, що дуже скоро мама його неминуче втратить.
До лікарів було далеко, а всі підручні ліки скінчилися, і тоді жінка зважилася на відчайдушний крок – вона кинулася навколішки перед домашньою іконою Пресвятої Богородиці й із риданнями попросила Її послати синочку зцілення.
“Мати Божа, – плакала вона, – бачиш, у мене є сережки золоті, дуже гарні. Присягаюся Тобі, якщо зцілиш мого сина, я їх пожертвую на прикрасу цього Твого образу”.
Молилася жінка довго та гаряче. І в результаті в знемозі заснула прямо там, на підлозі, перед образом Пресвятої Богородиці.
Настав ранок. Жінка прокинулася, піднялася з підлоги – і… що вона побачила? Хлопчик, її маленький синочок, одужав!
Жар минув, дитина весело гукала й простягала до мами свої маленькі рученята. Жінка знову заплакала і, щаслива, кинулася обіймати своє улюблене чадо!
Ішов час. Жінка пам’ятала, звичайно, про свою обіцянку Богородиці, але розлучитися зі своїми гарними сережками не поспішала, все щось зволікала: то хотіла спочатку наостанок з’явитися в цих сережках на якомусь сільському святі, то їй ставало шкода назавжди їх відірвати від себе. А якось їй взагалі подумалося, що її син одужав сам по собі, за рахунок свого здоров’я, і ніяка молитва до Пресвятої Богородиці тут абсолютно ні до чого – мовляв, це простий випадковий збіг…
Так, поступово, докори совісті її зовсім залишили, виконувати свою обіцянку вона зовсім передумала, а незабаром про той випадок і забула зовсім. Тим більше, що син її ріс, чудово розвивався та постійно радував свою маму.
Непомітно минуло 15 років. Хлопчик виріс і перетворився на прекрасного юнака. І ось одного разу тій жінці сниться дивний сон. З`являється їй Пресвята Богородиця та суворо каже:
– Я довго на тебе чекала! І сьогодні вночі я забираю твого сина!
На цьому сон скінчився.
Жінка з жахом прокидається – і що ж вона побачила?! Її син, який ще вчора був сповнений сил і здоров’я, лежав у своєму ліжку бездиханним!
