День пам’яті благовірного князя Нягу Басарабського
26 вересня/9 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять благовірного князя Нягу Басарабського.
Святий Нягу, благовірний князь Іоанн Нягоє Басараб, народився близько 1459 року в сім’ї Пирву Крайовеску. Його батько був великим ворником (представник господарської влади в місті) при Валаському господарському дворі. Хлопчика виховували в благочесті. Його духовним наставником став Валаський митрополит Нифонт, у минулому Константинопольський патріарх.
У 1512 році бояри з роду Крайовеску прогнали господаря Влада Молодого й поставили правителем Нягу. Так вперше господарем Валахії став не потомок Басараба Засновника.
Щоб узаконити своє правління Валахією, Нягу взяв собі друге ім’я Басараб і проголосив себе сином Басараба Цепелюша.
Він добився певної стабільності в державі, підвищив її благоустрій і престиж серед сусідніх держав. Святий продовжив справу Раду Великого з перебудови державних, адміністративних, податкових і судових закладів, підтримував торгівлю та захищав інтереси валаських купців.
Нягу відновив традиції ктиторства господаря в найважливіших монастирях країни. Він щедро жертвував на будівництво храмів, зокрема за його наказом був збудований собор Куртя-де-Арджеського монастиря.
На торжество з нагоди освячення собору в 1517 році прибуло багато православних ієрархів, був присутнім і Константинопольський патріарх.
Тоді ж канонізували святителя Нифонта, духовного наставника господаря Нягу. Це була перша офіційна канонізація святого в Румунії.
Крім того угодник Божий збудував кафедральний собор у Тирговіште та щедро жертвував православним монастирям Сходу. Особливо він благодіяв Афонському монастирю Діонісіат.
У розписах храмів Святого зображували в одязі з парчі з вишитим двоголовим орлом, що символізувало продовження ромейської традиції. За його правління у Валахії з’явилася офіційна історіографія.
Господар Нягу підтримував тісні зв’язки з Сербією, Молдавією та Трансільванією, мав гарні стосунки з саксами в Сібіу та Брашові. За його правління були встановлені дипломатичні стосунки з Польщею, Венецією, Римською імперією та Папською областю. Завдяки дружнім стосункам із Людовиком ІІ Ягеллоном він міг захищати інтереси своєї держави перед Портою. Угоднику Божому вдалося зберігати мир із сусідніми державами. Мудра й урівноважена політика допомогла йому посилити господарську владу.
Дружиною святого Нягу була Міліца Бранкович. У подружжя народилося троє синів і три дочки. Сини Іоанн і Петро померли за життя свого батька.
Сину Феодосію Святий залишив написане церковнослов’янською мовою відоме повчання «Слова наказувальні». Це був перший вагомий твір румунської літератури, що став цінним пам’ятником педагогічної та філософської думки, моральної й духовної культури.
15 вересня 1521 року господар Нягу відійшов до Господа.
Слава Богу вовіки. Амінь.
