Навіщо Бог дозволяє родитися неспасенним?
Якщо Бог знає, що багато людей не спасуться й після смерті потраплять у пекло, то навіщо Він тоді допускає їм з’являтися на світ? Відомо, що християнський шлях – це шлях сильних духом людей, і не кожен зможе його здолати, деяким не вистачає ні фізичних, ні душевних сил.
Відповідає протоієрей Сергій Николаєв
Христос прийшов для всіх. І християнство – для всіх, а не лише для сильних. Якщо людина народилася, значить, для неї можливе спасіння. Просто шлях у всіх різний.
Християнство – для всіх, а не лише для сильних. Якщо людина народилася, значить, для неї можливе спасіння. Просто шлях у всіх різний
Якщо поцікавитися життям тих, хто вже досяг святості, ми побачимо, що спасалися люди з різними особистісними якостями та здібностями.
Не можна сказати: «Я – президент країни, і не можу спасатися, маю надто багато справ». Серед святих є і царі, і князі, і правителі. Не можна відмовитися тим, що я – генерал чи лейтенант, моя справа – війна, і тому я не можу спастися. Святий великомученик Георгій Побідоносець був офіцером, сорок мучеників Севастійських були воїнами та багато ін.
А хтось скаже: я дитина, чи багато я можу зробити для свого спасіння? Але ми знаємо святих дівчат Віру, Надію та Любов. А чи багато встиг зробити за своє коротке життя юнак Артемій Веркольський? Господь бачив лише його послух батькам та богобоязливість, і за це прославив хлопчика.
Не варто посилатися і на тілесну недугу. До Києво-Печерського монастиря одного разу батьки привезли хворого сина, якого нічим не можна було вилікувати. Ми його шануємо як святого Пимена Багатостраждального. Блаженна Матрона народилася калікою. Своїм вона була не потрібна, а тепер до її мощей стоїть багатогодинна черга. Були святі з розбійників, тих, хто залишив страшні плотські гріхи.
Усі, навіть люди, що одержимі найогиднішими пристрастями, у своєму житті хоч раз, хоч на хвилину приходять до тями. Господь відвідує всіх. Але одні, під впливом цієї доброї хвилини, намагаються змінити життя. Інші ж, зітхнувши: «Радий би в Рай, та гріхи не пускають», продовжують віддаватися гріховній звичці. Бажання спасіння та саме спасіння визначає не суспільне, або якесь інше становище, не брак здоров’я чи вік – а наша лінь.
Бажання спасіння та саме спасіння визначає не суспільне, або якесь інше становище, не брак здоров’я чи вік – а наша лінь.
Християнство – не набір важких вериг. Спаситель каже: «Ярмо Моє благе і тягар Мій легкий»1Мф. (11:29-30). Той, хто схилив голову під ярмо Христове, пізнає це на досвіді. Не ярмо Христове вимагає від нього сил, а, навпаки, Господь зміцнює його душевні та фізичні сили на шляху до Царства Небесного.
Не ярмо Христове вимагає від нього сил, а, навпаки, Господь зміцнює його душевні та фізичні сили на шляху до Царства Небесного.
Як тільки людина робить свій вибір, Господь дає сили для виконання його. А якщо вона починає роздумувати та міркувати, тоді ворог людський насилає на неї розслаблення, і людина стає нездатною ні на що добре. Прочитайте книгу «Пастир» святого Єрма, вона є в інтернеті, там про це дуже добре сказано.
(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)
