Археологія: науковці підтверджують біблійні факти про Давидове царство
Професор Йосеф Гарфінкель з Інституту археології Єврейського університету теоретично обґрунтував у статті, яка опублікована в рецензованому журналі Jerusalem Journal of Archaeology, що цар Давид правив міською мережею укріплених міст. А це підтверджує біблійний опис його царства.
У своєму дослідженні Гарфінкель описав п’ять різних місць: Хірбет Кейяфа, Бет-Шемеш, Лачіш, Телль-ен-Нашбех і сільський пагорб. Він виявив, що ці місця мали досить схоже планування.
Три з цих місць мали так звану стіну-каземат, подвійну стіну, яка зазвичай захищала місто або фортецю. Деякі місця також містили ханаанські написи, які, як припускають автори дослідження, свідчили про «зростаючий попит на комунікацію та були маркером централізованої влади».
Як повідомила газета The Times of Israel, ті, хто вважає, що цар Давид правив кількома тисячами бедуїнських пастухів поблизу Єрусалиму. А це належать до «мінімалістичної школи» археологічної думки. Інша школа збігається з біблійним описом царя Давида, який правив величезним царством.
Хоча робота Гарфінкеля, здається, підтримує біблійну розповідь про царство царя Давида, професор сказав, що доведення точності Біблії не було метою дослідження. Вчений визнав, що існують різні думки щодо корисності Біблії, але він стверджує, що «це не наука, а богослов’я».
«Я ненавиджу використовувати термін “спроба довести Біблію”, тому що я нічого не намагаюся довести, – сказав Гарфінкель в інтерв’ю виданню. − Існують біблійні традиції, і ми можемо бачити, чи мають вони історичну пам’ять, чи ні. … Це не означає, що все, на 100 відсотків, є історичною пам’яттю. Іноді бувають помилки. Іноді видають бажане за дійсне. Іноді є ідеологія».
Професор Арен Мейр з Університету Бар Ілан вважає, що дослідження Гарфінкеля є «надмірним спрощенням», називаючи те, що він назвав «узагальненнями» статті, «проблематичним». Однією з таких проблем є суперечка про те, чи був Хірбет-Кейяфа юдейським або ханаанським містом, за словами Мейра.
Хоча професор університету Бар Іллан погоджується, що історично цар Давид існував, він не бачить достатньо доказів, щоб визначити розмір його царства.
«Це схоже на те, як рибалка розповідає вам про вид риби, яку він зловив, і з кожною розповіддю його руки стають все більшими і більшими, − сказав Маейр в інтерв’ю − Це сардина, скумбрія чи синій кит? Якщо ви читаєте біблійний текст і сприймаєте його буквально, то це синій кит. Я думаю, що, ймовірно, в Єрусалимі було маленьке королівство, але ми не знаємо, який вплив мало це королівство».
«Як археологи, ми беремо знахідки й намагаємося інтерпретувати їх якнайкраще, − продовжив він. − Іноді інтерпретації можуть зайти занадто далеко, і я думаю, що ми всі це робимо. … Важливо викладати свої ідеї, навіть якщо їх не приймають. Але також важливо пояснити, коли факти є твердими, а коли − інтерпретаціями».
У 2005 році покійна археологиня Ейлат Мазар проводила розкопки в Місті Давида, у так званому палаці біблійного царя. Деякі з її колег не погодилися з її інтерпретацією цієї споруди.
Після смерті Мазар у травні 2021 року журналіст Етгар Лефковіц з The Jerusalem Post написав, що археологиня «йшла вперед, попри критику та підбадьорена своїм духом. Вона та історія були переплетені як одне ціле».
Після того, як Мазар відкрила Місто Давида, археологиня також знайшла ділянки стін царя Соломона і глиняні печатки, що належали царю Єзекії і, можливо, пророку Ісаї.
Джерело
