День пам’яті священномученика Панкратія
9/22 липня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Панкратія, єпископа Тавроменійського.
Святий Панкратій народився в Антиохії. В юному віці він разом зі своїм батьком та його друзями побував в Єрусалимі, де Господь наш Іісус Христос вчив народ та звершував численні чудеса. Там батько святого увірував у Христа та познайомився з деякими Апостолами, зокрема, з Апостолом Петром.
Коли Син Божий постраждав на Хресті, воскрес із мертвих та вознісся на Небеса, один із апостолів прийшов проповідувати Євангеліє в Антиохію. Від цього апостола й сподобився Святого Хрещення батько Панкратія з усім своїм домом.
Після смерті батьків святий відмовився від свого спадку та поселився в печері в Понтійських горах (в північно-східній частині Малої Азії), де жив у пості та молитвах.
Коли Апостол Петро проповідував Христа у Понті, то зустрівся з Панкратієм і взяв його з собою. Вони відвідали Антиохію, після чого прибули в Кілікію. Там апостол Петро зустрів апостола Павла, разом із яким посвятив Панкратія в єпископа та направив його в сицилійське місто Тавроменію.
Дорогою туди святий навернув до істинної віри двох корабельників, Лікаоніда та Роміла.
Як тільки Панкратій прибув у Тавроменію, біси збентежилися, а ідоли почали падати та розбиватися на друзки.
На високому пагорбі на березі моря стояв храм еллінських богів Фалькона, Лісіпа та Скамадрона. Коли святий наблизився до нього, він розтріскався та впав у море. Це схвилювало язичників, і невдовзі сюди прибув правитель міста Боніфатій. Своєю проповіддю Панкратій навернув його до Христа. Боніфатій побудував церкву, в якій почав священнодіяти святий. Туди почав збиратися народ, який навчався істинної віри та отримував чудесні зцілення. Своєю проповіддю та чудесами Панкратій привів до віри у Христа майже все місто.
Згодом на Тавроменію з великим загоном воїнів пішов мучитель Аквілін. Він мав намір зруйнувати місто та перебити християн. Тоді святий Панкратій разом із кліром вийшов йому назустріч. Віруючі в Істинного Бога несли з собою Чесний Хрест та ікони Христа Спасителя та Матері Божої.
Несподівано елліни дуже злякалися. Їх немовби оповила темрява, і вони почали вбивати один одного та самі себе. Коли ж уцілілі язичники отямилися, то зрозуміли, що покарані Богом за ворожнечу проти християн.
Вони увірували в Істинного Бога, припали до ніг святого та попросили прощення. Таким чином жителі Тавроменії звільнилися від напасті. Вони почали ще більше поважати святителя та виконувати всі його настанови. Крім Тавроменії, стараннями святого навернулися до істинної віри й довколишні міста.
Багато років святитель пас новонавернене стадо Христове. Однак у місті залишалися й запеклі язичники, які твердо дотримувалися своїх хибних поглядів. З ненависті до Панкратія вони, очолювані Артагастом, напали на святого та побили його камінням.
Так Тавроменійський святитель прийняв мученицьку кончину, яка настала наприкінці І або на початку ІІ ст. Мощі святителя знаходяться в храмі з його именем, у Римі.
Слава Богу вовіки. Амінь.
