День пам’яті святої мучениці Василіси

День пам’яті святої мучениці Василіси

3/16 вересня Православна Церква вшановує пам’ять святої мучениці Василіси.

Мучениця Василіса постраждала за Христа у 9-річному віці в місті Нікомидії під час царювання Римського імператора Диоклетіана.

У ті часи тисячі й десятки тисяч нікомідійських християн щомісяця проливали кров і мученицьки вмирали за істинну віру.

У День свята Різдва Христового 20 тисяч вірян язичники спалили живцем у Божому храмі.

Святу отроковицю Василісу привели нечестиві на суд до правителя Нікомідії Олександра. Вона мужньо стояла перед ним, сповідувала свою віру в Христа і, як дорослий муж, вела з правителем суперечку щодо віри.

Усі спроби ігемона відхилити мученицю від Істинного Бога залишилися марними, вона не звертала уваги ні на ласки, ні на обіцянки.

Після цього жорстокий ідолопоклонник наказав катувати святу. Спочатку Василісу били по обличчю, потім різками по тілу. Вона терпіла тортури та дякувала Господу.

Це розлютило правителя, і він наказав бити отроковицю сильніше. Тоді Василісу побили настільки сильно, що її тіло перетворилося на суцільну рану, однак вона все одно голосно прославляла Бога.

Безбожний ігемон, щоб, зрештою, вбити мученицю, наказав просвердлити їй гомілки й повішати вниз головою над вогнищем, а на нього кидати сірку та олово і лити олію та смолу.

Він думав, що Василіса помре від таких страшних мук і смороду. Однак мучениця під час цього катування, немов у райській прохолоді, славила Господа.

Після цього мучитель наказав кинути святу в розпалену піч. Вона ж перехрестилася, увійшла в вогонь і довго знаходилися в ньому без бедь-якої шкоди для себе. Через таке чудо всіх присутніх охопив жах.

Потім на святу отроковицю випустили двох левів, але її молитва загородила їхні уста, як колись молитва Пророка Даниїла в рові з левами.

Чергове чудо сповнило жахом і самого ігемона Олександра. Правитель припав до ніг Василіси і почав благати її, щоб вона помилувала та простила його і умолила за нього Свого Бога, аби Він не погубив його за неї.

Так правитель увірував у Христа і був навчений істинам святої віри та хрещений єпископом Антоніном. Це втішило всіх присутніх християн, а ігемон почав благати мученицю Василісу, щоб вона випросила для нього у Бога прощення. Невдовзі після цього правитель Олександр помер і віряни поховали його з честю.

Свята отроковиця Василіса після його погребіння вийшла за межі міста на відстань близько 4-х верст і відчула спрагу. Вона стала на камінь, що там знаходився, і почала молитися Богу.

Із каменя чудесним чином потекла вода. Коли Василіса напилася, то трохи відійшла від того місця і стала на коліна для молитви. Під час цієї молитви вона й померла.

Єпископ Антонін довідався про це і поховав її святе тіло біля каменя, де сталося чудо.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою, запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x