Авва Дорофей. Послання до брата
Преподобному авві Дорофею (VI ст.), великому християнському подвижнику Палестини, належить 21 повчання, кілька послань, 87 питань із записаними відповідями преподобних Варсонуфія Великого та Іоанна Пророка. У рукописах відомі також 30 слів про подвижництво та запис настанов преподобного авви Зосими. Твори авви Дорофея сповнені глибокої духовної мудрості, відрізняються ясним, відточеним стилем, простотою та доступністю викладу. Повчання розкривають внутрішнє життя християнина, поступове очищення його в міру зростання во Христі.
______________________________________________________________________________________________________
Послання до брата, який пригнічений спокусою
Найперше, брате мій, треба сказати, що ми не знаємо шляхів промислу Божого, і тому маємо доручати Йому влаштовувати все, що нас стосується, а тим більше треба так чинити тепер.
Адже якщо ти захочеш за людськими думками судити про те, що стається, замість того щоб покласти свою печаль на Бога, то такі помисли лише обтяжать тебе.
Отже, коли повстануть на тебе супротивні помисли й почнуть пригнічувати тебе, ти маєш взивати до Бога: «Господи! Як Ти хочеш і як Ти знаєш, владнай цю справу!». Бо промисел Божий робить набагато більше наших уявлень та сподівань.
І часом те, що ми припускаємо, у дісності стається інакше. І, одним словом, під час спокуси потрібно мати довготерпіння та молитися, а не бажати, як я сказав, і не думати, що можна людськими помислами подолати помисли бісів.
Знаючи це, авва Пімен сказав, що вираз, який велить не турбуватися про завтрашній день1(Мф. 6,34), стосується людини, яка перебуває в спокусах.
Отож, сину мій, вірячи, що це істинне, покинь будь-який власний помисел, хоч би він був і розумний, і май надію на Бога, що може зробити незрівнянно більше від того, чого ми просимо або про що думаємо 2(Ефес. З, 20).
…покинь будь-який власний помисел, хоч би він був і розумний, і май надію на Бога, що може зробити незрівнянно більше від того, чого ми просимо або про що думаємо 3(Ефес. З, 20)
Я міг би відповідати на все, що ти сказав, та не хочу сперечатися ні з тобою, ні навіть із самим собою, тільки бажаю вказати тобі шлях до надії на Бога, бо цей шлях є найбезпечніший і найтвердіший. Господь із тобою.
_________
Не дивуйся, мій сину, якщо, перебуваючи на шляху, що веде вгору, ти впадеш у тернину й багно; будуть також і гладкі місця. Бо ті, хто в подвизі, часом падають, а часом самі поборюють противників.
Великий Іов сказав: «Чи не спокуса – життя людини на землі»4(Іов 7, 1). А хтось інший зі святих сказав: «Муж, що не випробуваний спокусами, недосвідчений».
Бо ми буваємо спокушувані для навчання у вірі, для того, щоб ми були випробувані й навчилися боротися.
…ми буваємо спокушувані для навчання у вірі, для того, щоб ми були випробувані й навчилися боротися.
Господь сказав: «Терпінням вашим здобудете душі ваші»5(Лк. 21, 19). Отже, надія на благий кінець нехай допоможе нам у всіх випадках.
І святий Апостол, навчаючи нас терпінню, каже: «Вірний Бог не допустить, щоб вас спокушали більше вашої сили, але разом із спокусою дасть і вихід, щоб ви могли її перенести» 6(1 Кор. 10, 13).
І Господь наш – Сама Істина – нехай утішить тебе, кажучи: «У світі страждатимете, бадьортеся, бо Я переміг світ!» 7(Інн. 16, 33).
Цього навчайся, в цьому перебувай і згадуй Господа та благість Його, мій сину! Він допоможе тобі в усьому, бо Він милостивий і знає неміч нашу. Він знову нехай заборонить хвилям і сотворить тишу в душі твоїй молитвами святих Його. Амінь.
_______
Як за тілами йдуть тіні, так і за виконанням заповідей – спокуси, бо ніхто, як казав Антоній Великий, не ввійде до Царства Небесного без спокус.
Як за тілами йдуть тіні, так і за виконанням заповідей – спокуси, бо ніхто, як казав Антоній Великий, не ввійде до Царства Небесного без спокус.
Тож не дивуйся, мій сину, що, турбуючись про спасіння своє, ти зустрічаєш спокуси та скорботи. Але терпи, не бентежачись, і молися, дякуючи, що ти за виконання заповіді сподобляєшся бути в спокусах для навчання та випробування твоєї душі.
Благий Бог нехай подасть тобі в час спокуси уважність і терпіння.
Ми – створіння та діло благого й людинолюбного Бога, який казав: «Живий Я, – говорить Господь, – не хочу смерті грішника, а щоб він навернувся й жив»8(Єзек. 33, 31) . Також: «Не прийшов Я кликати праведників, але грішників до покаяння» 9(Мф. 9, 13).
Отже, якщо це істинно і якщо ми так віруємо, то «покладемо на Господа печаль свою, і Він нас підтримає» 10(Пс. 54, 23), тобто спасе, бо Він дбає про нас.
…«покладемо на Господа печаль свою, і Він нас підтримає» 11(Пс. 54, 23), тобто спасе, бо Він дбає про нас.
Він нехай утішить і твоє серце, сину мій, молитвами святих. Амінь.
Добре казав авва Пімен, що вираз, в якому наказано не турбуватися про завтрашній день (Мф. 6, 34), сказаний до людини, що перебуває в спокусах.
І вираз «поклади на Господа печаль твою» 12(Пс. 54, 23) стосується також цього. Отже, відкинь, сину мій, людські помисли, і май надію на Бога, що робить куди більше від того, чого ми сподіваємося, і заспокоїть тебе надія на Бога.
…май надію на Бога, що робить куди більше від того, чого ми сподіваємося, і заспокоїть тебе надія на Бога.
Господь нехай допоможе тобі, мій сину, молитвами святих. Ми мусимо чинити опір таким помислам, бо не відважимося сказати, що проживемо й завтрашній день.
Із книги: Авва Дорофей. Душекорисні повчання. ТОВ Тіраж-51. – 336 с. – 2009.
(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)
