Пам’ять священномученика Іпатія Гангрського
31 березня/13 квітня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Іпатія Чудотворця, єпископа Гангрського.
Святий Іпатій був єпископом міста Гангри, що розташовувалося у Пафлагонії (малоазійській області). Він брав участь у Першому Вселенському Соборі, що відбувся в 325 р. у місті Нікеї.
Іпатій мав від Господа дар звершення чудес. Він зцілював недужних і виганяв із людей бісів. Одного разу по молитві Святого джерело гіркої води перетворилося на солодке, а в іншому місці витекло з землі тепле джерело з цілющими властивостями.
Якось за царювання Констанція, сина Костянтина Великого, до царської скарбниці приповз величезний змій та огорнув її. Наляканий цар послав за єпископом Іпатієм, оскільки Святитель прославився своїми чудесами, і привітно зустрів його. Цар попросив Святого вигнати змія своєю молитвою, бо багато духовних осіб намагалися зробити це, але не змогли.
Коли Іпатій почув прохання царя, то впав на землю і довго молився, а потім сказав поставити посеред іподрому піч та сильно розжарити її. Після того Святий пішов до скарбниці та довго бив змія своїм святительським жезлом.
Цар та народ, які спостерігали це здалеку, подумали, що змій вже вбив Іпатія, як це зробив із іншими священниками. Однак Іпатій побив змія, а потім вставив йому в пащу архіпастирський жезл і Іменем Господнім наказав йому слідувати за собою.
І змій поповз за Святим аж до вогненної печі. Там Святий наказав змію увійти у вогонь. Змій послухався Іпатія, увійшов у піч і згорів. Після цього цар наказав написати зображення Святого на дошці, яке поставив у своїй скарбниці для вигнання бісів.
Під час повернення Іпатія на свою кафедру послідовники пресвітера Новата, засновника церковного розколу в Карфагенській Церкві, із заздрості до Святого напали на нього з мечами та палицями. Вони дуже зранили Святителя і скинули його з високого берега в болото.
Іпатій, що ледве залишився живим, подібно до первомученика Стефана, молив Господа про прощення своїх вбивць. Під час такої його молитви одна жінка, послідовниця арієвої єресі, вдарила Іпатія по голові важким каменем і вбила його.
Після того вбивці заховали тіло Святителя у печері, розташованій поблизу, та пішли геть. Невдовзі їх спостигла Господня кара – всі вони стали біснуватими. При цьому та жінка, яка вбила Святого, невпинно била себе в груди тим самим каменем.
Згодом один землероб, власник тієї печери, куди поклали тіло Святого, увійшов в неї, щоб взяти соломи для своєї худоби. Там він почув ангельський спів і побачив вкрите ранами мертве тіло єпископа Іпатія.
Землероб дуже злякався, побіг в своє поселення та розповів там про все те. Потім про смерть святителя дізналися і жителі Гангр. Вони з великим плачем забрали з печери тіло свого архіпастиря та поховали його.
Коли тіло Святителя несли на погребіння, жінка, яка вбила Святого, йшла за ним, била себе тим самим каменем та голосно сповідувала свій гріх. Після поховання Іпатія вона, а разом із нею й інші біснуваті отримали чудесне зцілення. Крім того, при гробі Святого звершувалося багато й інших чудес.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)
