Як подолати сварки між подружжям

Бурхливі сварки між подружжям не тільки можуть посилювати їхній ворожий настрій, але нерідко ведуть до того, що слабкі й малодушні з тих, хто ворогує, замість того, щоб мовчати та вичікувати, починають на своє становище скаржитися стороннім.

Схильність до скарг

Спочатку скарги ці звертаються до друзів та знайомих, а потім слабкодухість доходить до того, що скаржаться кожному зустрічному. Особливо схильні до цього жінки. Все життя деяких із них проходить у тому, що вдома вони плачуть, а на людях скаржаться.

І що буває наслідком цього? Серце стає все пустішим і пустішим. Для нього немає нічого дорогоцінного, воно стає здатним втішатися лише співчуттям, не завжди щирим, людей сторонніх, або різкими їхніми судженнями про чоловіка, з яким, втім, дружина пов’язана тісніше, ніж із рідним батьком чи матір’ю. При цьому не буває нестачі в нерозсудливих та зловмисних порадниках.

Нескромність дружини не може довго ховатися від чоловіка, і даремно вона почала б говорити йому в своє виправдання: “Чому б тамувати скарги перед людьми, коли люди й так знають, у чому справа?”

Нехай знають, тільки не через неї мають доходити до них ці відомості.

До того ж, добро б через ці скарги хоч щось могло покращитися в домашніх негараздах. Навпаки, внаслідок цих скарг їм дається ще більше поживи.

Серце незадоволеної дружини вже не живе більше вдома: думками своїми вона звикає повертатися до часів молодості та дому батьківського. “Тоді було краще, – каже вона, – тоді була вільна, от, якби я ніколи не розлучалася з цією свободою! Я захопилася мріями, повірила прекрасним словам, я сподівалася знайти обіцяну землю, а знайшла пустелю, непривітну та нудну. Хто врятує мене від цього нещастя?”Можна і не говорити про наслідки.

Розлад між подружжям доходить до крайнього ступеня, відчиняються двері всім гріхам, навіть подружній зраді. 

Погане поводження на словах поєднується з поганим поводженням на ділі.

Доходить іноді до того, що починають шукати церковного розлучення, але так як дуже важко його отримати, то переважно добровільно починають жити нарізно, в окремих будинках або на різних половинах будинку, вдалині один від одного.

Примирення можливе

Чи є якісь засоби для відновлення зіпсутого миру між чоловіком і дружиною?

Ми переконані, що як би далеко не зайшла ворожнеча їхня, примирення можливе. Як не глибоко падає людина, може ще, поки жива, повстати при допомозі благодаті. Силу її не може здолати навіть запекла ворожнеча подружжя. А якщо їхня ворожнеча ще не дійшла до жорстокості, то, зрозуміло, примирення ще легше може відбутися. Але, принаймні, тут можуть мати силу одні рішучі засоби.

Для відновлення домашнього миру марні зовнішні, поверхневі засоби. Потрібно намагатися з коренем вирвати зло. Не слід забувати, що розбрат у шлюбі є найзгубнішою справою після порушення миру з Богом.

Під час міжнародної війни від її лих можуть бути ще вільними цілі країни та області, отже, мирному громадянину, якщо хоче, є куди для безпеки втекти з театру воєнних дій. Але куди втечуть від тривог взаємної ворожнечі чоловік та дружина? Куди б, втім, вони не втекли тілом, гіркота розбрату скрізь супроводжуватиме їх. Зовнішній порядок порушений,  вражене серце, що завжди і скрізь при них залишається.

Засоби для відновлення миру

Як допомогти горю?

Добре було б, якби одна половина могла змовчати, коли на неї нападає та обсипає її лайкою інша. Відповідати на лайку лайкою означає підкладати в вогонь хмиз.

Якщо хочете, щоб вогонь згас, перестаньте підкладати в нього горючий матеріал. Так само й вогонь обурення проти вас згасає сам собою, якщо ви не даватимете йому їжі вашою непоступливістю, якщо на шпильки не відповідатимете шпильками.

Добре було б також, якби один із подружжя, який встиг скоріше опанувати себе, на докори та лайку іншого міг би з лагідністю сказати: “При поганому настрої важко судити про справу правильно, замовчимо краще та поговоримо про неї після, коли повернеться до нас гарний настрій“. Наважившись покласти збереження устам своїм, вони й самі могли б отямитися, і в сторонніх відібрали б привід розголошувати про їхню сварку.

Все це, втім, лише засоби, що полегшують, але не знищують зло докорінно.

Вони ще не можуть відновити святої довіри між подружжям. Над їхньою головою ще продовжує висіти меч на тонкій нитці, ще буря щодня загрожує вибухнути над ними з новою силою.

Знищити зло докорінно. Молитва

Якщо в одного або обох з подружжя є хоч скільки-небудь доброї волі та щирого бажання миру, вони повинні передусім молити Господа, нехай дарує їм серцеву скруху, бо тільки при нестачі серцевої скрухи, при завзятому бажанні та зусиллі за будь-що виправдати себе, перемогти в боротьбі, може продовжуватися між ними незгода.

І молитва їхня про це, як за себе особисто, так і один за одного, має бути сумлінною, невтомною. Бо йдеться про предмет надзвичайно важливий: від успіху цієї молитви буде те, що в них із часом виникне глибоке розкаяння в поведінці, що була досі причиною їхнього взаємного роздратування, і що вони щиро зізнаються у своїй провині один перед одним. Без цього не може бути істинного примирення, без цього якщо і може бути примирення, то тільки неміцне та короткочасне.

Але якщо Господь променями свого милосердя та благодаті висвітлить перед ними глибину їхньої душі й розтопить крижану кору їхнього серця. Тоді для них настане день, який для них буде дорогоціннішим за день їхнього вінчання, тоді настане для них нове весілля.

Маленький новий звичай

Але щоб це благословення Боже назавжди затвердилося над подружжям, що примирилося, вони повинні від цього часу мати серця свої відкритими для Господа, а їхній дім повинен бути постійною обителлю Начальника миру. Для цього нехай вони заведуть звичай. Щодня, принаймні ввечері, повчатися в Божому слові, поєднуватися для спільної молитви, а якщо не буде в них часу або сил для молитви тривалої, то нехай, принаймні, разом читатимуть “Отче наш…“, а після молитви нехай казатимуть один одному від душі: “Якщо я в чомусь засмутив тебе, то пробач мені, як прощає грішника спільний наш Господь Бог”. І якщо в одного з подружжя лежить на совісті якась провина перед іншим, то нехай цей проступок буде названий на ім’я.

Такого смиренного визнання не повинні соромитися ні чоловік, ні дружина, щоб між ними не залишалося жодного непорозуміння.

Віяння Духа Божого

І тоді, і тільки тоді вони відчують над собою віяння Духа Божого, між ними оселиться взаємна довіра, а їхній дім наповниться достатком і миром, тоді час не тільки не послабить їхньої взаємної любові, але ще й посилить її.

Тоді попереджена буде сама небезпека нових зіткнень і сварок, і там, де раніше чути були тільки зітхання та скарги, ремствування та лайка, слух ваш приємно буде вражений звуками хвали та подяки Богу, словами взаємної поваги та миру подружжя.

Єпископ Віссаріон (Нечаєв) 1899 рік