День пам’яті преподобної Параскеви

14/27 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять преподобної Параскеви.

Преподобна Параскева походила з поселення Єпіват, що розташовувалося поблизу міста Калліократії в Сербії. Батьки святої були доброчесними християнами, звершували численні благодіяння та подавали щедру милостиню.

Рідний брат Параскеви, у чернецтві Євфимій, удостоївся стати єпископом в Мадіті й звершив багато чудес як за життя, так і після смерті.

Коли померли батьки Преподобної, вона почала проводити суворе подвижницьке життя, яким наслідувала життя святих. Через деякий час Параскева попрямувала в Палестину, де поклонилася Святим місцям і жила в Йорданській пустелі. Їжею її були лише пустельні злаки, які вона вживала тільки ввечері й у невеликій кількості. Невпинними молитвами, неспанням та різними тілесними подвигами Преподобна гнобила свою плоть та очищала душу.

У пустелі Параскеві довелося мужньо боротися проти диявола, який намагався налякати її примарами. Для цього він приймав образ різних тварин, які кидалися на неї. Однак вона хресним знаменням та молитвою проганяла ворога.

Оскільки Преподобна Параскева зберегла свою душу від гріха та скверни, прикрасила її подвигами та чеснотами, то стала церквою Живого Бога.

Якось під час нічної молитви Параскева побачила Ангела, який сказав їй повернутися на батьківщину, бо там їй належить померти і відійти душею до Бога. Свята зраділа своїй швидкій кончині, але неохоче покидала пустелю.

По дорозі до Сербії Преподобна побувала в Константинополі, де відвідала храм Святої Софії та Влахернську церкву й вклонилася чудотворному образу Богородиці.

У Сербії вона почала жити в рідному поселенні й продовжувала подвизатися в пості та молитвах. Коли прийшов час кончини Святої, то вона помолилася Богу за себе та за світ, й під час молитви спочила.

Тіло Параскеви поховали християни, але не на загальному кладовищі, а в іншому місці, бо Свята не сказала нікому про своє походження і всі вважали її мандрівницею. Відійшла до Господа Преподобна в 1-й половині ХІ ст.

Чудеса

Через багато років Господь прославив Свою угодницю великою кількістю чудес. Сталося так, що поблизу місця поховання Святої подвизався стовпник. Одного разу в тій місцевості море викинуло на берег тіло корабельника, що захворів і помирав під час плавання. Тіло того чоловіка почало розкладатися й поширювати нестерпний сморід.

Стовпник не міг цього стерпіти, зійшов зі стовпа та наказав робітникам закопати мерця. Коли ті почали копати землю, то знайшли нетлінні мощі святої й, будучи простими людьми, поклали поряд з ними тіло корабельника та засипали землею.

Наступної ж ночі благочестивому робітнику на ім’я Георгій було дивне видіння. Він побачив уві сні на пресвітлому престолі царицю, оточену великою кількістю світлих воїнів.

Георгій злякався і впав на землю. Тоді один із воїнів підняв його, запитав, для чого вони поховали з тілом Параскеви смердячий труп, і повелів забрати мощі Святої та покласти в чільному місці.

Пресвітла цариця також сказала, щоб поспішили витягнути її мощі, й сповістила, що походить із поселення Єпіват.

Таке ж видіння мала благочестива жінка на ім’я Євфимія.

Коли вранці християни дізналися про те, що бачили Георгій та Євфимія, то з запаленими свічами пішли на місце поховання Параскеви. Вони дістали чесні мощі з землі та поклали їх в церкві Апостолів Петра та Павла, де від них звершувалися численні дива.

У 1238 році чудотворні останки Преподобної перенесли в престольне місто Болгарського царства – Тернов. Звідти у 2-й половині XIV ст. вони потрапили у Валахію. Це сталося під час завоювання турецьким султаном Баязетом болгарських та сербських земель.

Коли турки завоювали і Валахію, сербська цариця Міліца виклопотала в султана дозвіл на перенесення святині в Белград.

У 1521 році чесні мощі Параскеви були викрадені султаном Сулейманом ІІ і поставлені в Константинополі в царських палатах. Там від них продовжували звершуватися численні чудеса, і, щоб Преподобна не прославлялася серед мусульман, святиню передали константинопольським християнам. Вони ж поклали її у патріаршій церкві.

14 жовтня 1641 року за бажанням воєводи й господаря Молдавського Василія-Лупула та зі згоди Освященного Собору Константинопольської Церкви останки Параскеви були принесені в головне місто Молдавії Ясси та покладені в храмі Трьох Святителів. В Яссах (теперішня Румунія) мощі святої почивають і нині.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)