День пам’яті пророка Авакума

2/15 грудня Православна Церква вшановує пам’ять святого пророка Авакума.

Пророк Авакум народився в поселенні Бетхозар (по-іншому Віфзахір) і походив із коліна Сімеонового. Він жив доброчесно і отримав від Бога дар пророцтва.

Пророцька діяльність Авакума відноситься до 660 – 611 рр. до н. е., коли іудейським народом правили нечестиві царі Манасія та його син Амон, а також наступник Амона – благочестивий цар Іосія.

Святий Авакум ревно викривав беззаконня свого народу. У той час євреї звершували численні злодіяння, сильний пригнічував слабкого, і не було праведного суду.

Сам цар Манасія нещадно проливав кров невинних людей, за що його покарав Господь, і він потрапив в полон до ассирійців.

Коли цар перебував у полоні, то розкаявся і навернувся до Єдиного Бога. Однак син Манассії Амон наслідував нечестя свого батька і теж поклонявся ідолам.

Пророк Авакум дуже сумував через злодіяння свого народу, виливав перед Богом свою скорботу в молитвах і чекав праведного суду Божого. І Господь сповістив Авакуму про кару, яка очікує іудейський народ – зруйнування Єрусалимського храму, а разом із ним і всього міста, та вавилонський полон.

Слова Господа Пророк передав своїм одноплемінникам. При цьому він повідомив, що на євреїв нападуть халдеї – жорстокий та войовничий народ, що розселився по всій Месопотамії та Вавилонії.
Авакум сподівався, що кара Божа буде тимчасовою і халдеї не знищать повністю іудейський народ. Тому він молив Бога про порятунок свого народу й чекав наступного Божого одкровення.

І Бог відкрив Авакуму, що порятунок іудеїв полягає у вірі. Тоді через одкровення Бога Пророк передрік одноплемінникам, що Господь прийде з півдня, від гори Фаран, щоб спасти Свій народ, і настане час, коли вся земля наповниться Славою Божою.

Коли Авакум говорив про південь, то відкривав євреям, що з півдня прийде народ, який врятує їх від рабства. Так і сталося, тому що Перський цар Кір привів мідян і персів із півдня від Палестини, покорив вавилонян та звільнив євреїв.

Крім того, пророцтво Авакума означало звільнення роду людського від рабства гріховного. Так, Христос, Син Божий, народився у Вифлеємі, що знаходиться на південь від Єрусалима.

Коли військо Вавилонського царя Навуходоносора наближалося до Єрусалима, Авакум покинув місто. Він поселився в місті Остракині в Аравійській землі, де жив, допоки халдеї не покинули його рідну землю.

Після цього Пророк повернувся на батьківщину і став займатися землеробством. Тоді він молив Бога про звільнення з полону своїх одноплемінників.

Якось під час жнив Авакум зварив обід і вирушив на поле, щоб віднести його женцям. На шляху перед ним з’явився Ангел і повелів віднести їжу пророку Даниїлу у Вавилон, у левиний рів. Туди вавилоняни кинули Даниїла через ненависть.

Авакум відповів Ангелу, що ніколи не був у Вавилоні. У той же час Ангел підняв Пророка за волосся, миттєво переніс його до Вавилону та поставив над левиним ровом. Авакум передав їжу пророку Даниїлу, після чого був так само чудесно перенесений назад.

Тоді Пророк зрозумів, що Господь поверне іудеїв у Єрусалим з Вавилону, як і його повернув звідти. Однак Авакум не дочекався звільнення одноплемінників із полону, що тривав 70 років. Він помер у похилому віці й був похований на своєму полі. Кончина пророка Авакума настала близько 600 р. до Різдва Христового.
Слава Богу вовіки. Амінь.