День пам’яті преподобномученика Вадима

День пам’яті преподобномученика Вадима

9/22 квітня Православна Церква вшановує пам’ять святого преподобномученика Вадима, архімандрита.

Святий Вадим народився в місті Віфлапата в Персії й походив із багатої родини. Перед прийняттям чернечого постригу він роздав своє багатство бідним, а потім побудував за містом обитель і почав у ній подвизатися.

Святий подвижник жив боговгодно та був сповнений благодаті Божої. Певний час він проживав на пустельній горі. Дбаючи про спасіння своєї душі, Преподобний переміг пристрасті та вдосконалився в чеснотах. Удостоєний священницького сану, Вадим багатьох зміцнив у вірі та наставив на шлях спасіння.

За наказом перського царя Сапора, що царював у 310 – 381 рр., архімандрит Вадима та його сімох  учнів схопили та ув’язнили. У в’язниці Святого щодня жорстоко били, проте він мужньо терпів страждання протягом всього свого 4-місячного ув’язнення.

Тоді ж схопили начальника міста Арії в області Відгермі Нірсана, який також сповідував віру в Христа. Цар примушував Нірсана вклонитися сонцю, але він спочатку відмовлявся та був ув’язнений.

Однак потім Нірсан устрашився мук і надав перевагу тимчасовому життю перед вічним та пообіцяв покоритися царю Сапору. Таким чином він позбавив себе вічної радості, проте й земними задоволеннями та благами не насолодився.

Коли Сапор почув, що Нірсан погоджується виконувати всі його накази, то дуже зрадів. Він сказав своїм вельможам, що відпустить Нірсана на свободу та віддасть йому багатство Вадима, якщо Нірсан власноруч вб’є Вадима.

Ці слова переказали боговідступнику, і він пообіцяв виконати царську волю. Після цього Вадима звільнили від кайданів і вивели з темниці до Нірсана. Відступник вже оголив меч із наміром убити Святого, однак раптом від страху занімів.

Тоді Преподобний почав викривати Нірсана в його злобі та запитував у нього, що він буде робити, коли стане на Страшному Суді Божому. Також Вадим говорив Нірсану, що готовий померти за Христа, проте не хотів би помирати від його рук.

Але Нірсана не напоумили ті слова Преподобного. Він певний час стояв нерухомо, а потім ще більше озлобився серцем і вдарив Святого по шиї мечем. Оскільки руки у вбивці трусилися, то він не зміг одразу вбити мученика, і тільки після багатьох ударів йому вдалося завершити свою злу справу.

Угодник Божий до самої кончини мужньо терпів удари боговідступника та продовжував стояти, допоки не був повністю усічений.

Язичники, що знаходилися під час страти, дивувалися мужності Вадима та насміхалися над убивцею. Невдовзі після того Нірсан умертвив сам себе й пішов у непроглядний морок на муки вічні.

Святий же архімандрит Вадим удостоївся несказанної радості в Царстві Небесному. Його тіло, кинули за містом, але християни потай забрали та поховали його. Учні ж святого, які залишилися в темниці, терпіли ув’язнення протягом чотирьох років. Тільки після смерті Сапора їх звільнили й вони отримали дозвіл вільно сповідували християнську віру.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
День пам'яті святителя Афанасія | N.E.W.O.D
29 днів тому

[…] Не лише у Фессалоніках, а й на всій завойованій території турки чинили сильні утиски православним. Багато істинно віруючих у Христа прийняли мученицьку кончину. Немало було й відступників. […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x