Коли віра стає знанням?

Православна віра може стати знанням, вона не означає прийняття чогось неіснуючого, а ґрунтується на глибоких духовних знаннях. Афонський старець Никон розповів про те, як людський розум може привести в духовну пастку, та чому справжні знання нам відкриваються лише на вершині духовного досвіду.

_______________________________________________________________________________________

Перш за все, святогорець навчає розділяти незрозуміле та неможливе, адже в нашому земному світі існує безліч речей, які людина не може пояснити, але при цьому не задається питанням про їхню реальність.

“Якщо ми щось не можемо зрозуміти, це не означає, що цього немає. Стародавні люди й уявити не могли існування деяких речей, однак вони є, і ми цими речами користуємося сьогодні – наприклад, телевізором або космічним кораблем. 

Коли людська цивілізація, людський розум, розвивається, ми починаємо розуміти те, що колись людям здавалося невідомим або неможливим. Те ж саме відбувається і в духовному світі.”

На початку шляху ми не можемо собі уявити, що нам зустрінеться на ньому. 

“Ми думаємо, що можемо пізнати все своїм розумом, і потрапляємо у пастку, тому що своїм розумом ми пізнаємо дуже небагато. Набагато більше у своєму житті ми пізнаємо своїм досвідом“, – вчить отець Никон.

Афонський чернець говорить про те, що віра є результатом глибокого духовного досвіду та знань, які приходять до нас із пізнанням устрою цього світу.

«Чи всі із нас можуть пояснити, як тарілка у мікрохвильовій печі залишається холодною, а їжа гарячою? Чи може ваш розум легко пояснити, як футбол в одному кінці землі можна дивитися біля телевізора, знаходячись у іншому її кінці?

Чому ж тоді ми приймаємо ці речі за істину? Чому сприймаємо те, чого наш розум не може пояснити? 

А тому, що ми це переживаємо. Я знаю, що є мікрохвилі та є телевізор, тому що сам це відчув. Це стосується не галузі віри, а галузі знання.

Сто років тому цього не можна було собі уявити, але сьогодні це вже реальність. 

Те ж саме відбувається й у духовному житті. Ми переживаємо якісь речі, пізнаємо та обговорюємо наш духовний досвід. І подібно до того, як ми все це вивчаємо, переживаємо на своєму досвіді, ми отримуємо духовні знання», – розповідає отець Никон.

Духовний досвід не завжди піддається логіці, проте, набувши духовних знань, людина не сумнівається в їх істинності.

«В однієї матері в Афінах дочка страждала на біль у животі, – розповідає старець. – Мати збиралася повести її до лікарні наступного дня. Але до неї до дому прийшов один чоловік і наказав негайно везти доньку до лікарів, інакше вона втратить її.
Потім та жінка дізналася, що до неї приходив сам Святий Спиридон, який врятував її дочку від смерті.
Мати не може пояснити з точки зору логіки, як святий, що жив багато сторіч тому, може з’явитися живим сьогодні. Вона не знає, як це можливо. Але точно знає, що можливо, тому що сама пережила це на власному досвіді».

Афонський чернець говорить про те, що віра в Бога знаходиться на щабель вище людської логіки та є найбільшим Знанням, яке може набути людина.

«Наша віра не піддається логіці, вона перевершує її. Чому люди протягом двох тисяч років християнської історії вважали за краще смерть, ніж зречення від віри? Тому що вони її пережили своїм досвідом, пізнали цю істину, і вона стала для них знанням. 

Нам треба жити там, де нас поставив Господь, але в молитві та покаянні. Тоді ми зможемо пізнати речі, які не можемо пояснити, але будемо у цьому впевнені. І це буде не предметом віри, але предметом знання», – вчить отець Никон.

Джерело

(Ще публікації – в російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)