День пам’яті преподобної Феоктисти

9/22 листопада Православна Церква вшановує пам’ять преподобної Феоктисти.

Преподобна Феоктиста народилася на острові Лезвій (або Лесбос) у місті Міфімні (Мала Азія). У ранньому дитинстві вона залишилася сиротою, і родичі віддали її на виховання до монастиря.

Дівчинка полюбила віддалене від світу гріха та спокус чернече життя, довгі церковні служби, монастирські послухи, суворий піст та невпинну молитву. Багато піснеспівів, молитви та псалми вона вивчила напам’ять.

Втеча

У 846 році, коли їй було вже 18 років, вона з благословення ігуменії вирушила на свято Воскресіння Христового до сусіднього села відвідати свою рідну сестру й там зупинилася на нічліг. Вночі на селище напали араби. Вони полонили всіх мешканців, посадили на корабель і вранці вийшли в море.

Розбійники висадили бранців на безлюдному острові Парос, що в Егейському морі, щоб, розглянувши їх, призначити за кожного ціну й відвезти на ринок невільників.

Господь допоміг юній дівчині втекти. Феоктисту довго переслідували, але вона бігла від переслідувачів, поки не зранила своїх ніг і не змогла бігти далі. Знесилена дівчина впала на землю, що оросилася її кров’ю. Хоча юній монахині й довелося через рани терпіти страшні муки, вона дякувала Богу за порятунок.

Феоктиста прийняла рішення залишитися в тому пустельному місці, щоб не бути оскверненою нечестивими людьми та не втратити, присвячену Богу, невинність.

Мисливець

Колись на Паросі жили люди, й там був храм на честь Пресвятої Богородиці. Потім острів запустів, і на ньому розвелося багато звірів. Преподобна Феоктиста почала жити там. Помешканням їй слугував древній Богородичний храмі, а їжею – насіння соняшнику. Весь час вона проводила в молитві, адже знала напам’ять всі псалми, читання й молитви, які вивчила в монастирі. Одяг святої з часом зносився, і вона залишилася лише під покровом благодаті Божої.

Якось група мисливців висадилася на острові. Один із них, богобоязний і простий чоловік, переслідуючи здобич, далеко пішов від берега до лісу й раптом побачив церкву. Він зайшов у храм, щоб піднести молитву Господу.

У середині він побачив у землі невелике заглиблення, в якому було намочене насіння соняшника. Мисливець подумав, що на острові живе подвижник, який приготував собі цю їжу. Після молитви чоловік повернувся до своїх товаришів.

Через декілька днів після вдалого полювання мисливці готувалися відплисти додому. Згаданий чоловік пішов у храм, щоб помолитися Пресвятій Діві. 

Після молитви мисливець побачив у напівтемному кутку, неподалік святого престолу, за густим павутинням щось схоже на людську постать. Він підійшов ближче й почув голос: “Стій, людина, не ходи далі, мені соромно, бо я – гола жінка”.

Мисливець дав жінці верхній одяг, і вона вийшла зі схованки. Він побачив сиву жінку з виснаженим обличчям. Вона назвала себе Феоктистою. Подвижниця слабким голосом розповіла про своє, сповнене благодіянь Божих, життя й про те, що вона прожила на острові 36 років (!) (881). 

Закінчивши розповідь, свята попросила мисливця, щоб той, якщо йому тільки трапиться побувати на цьому острові знову, привіз їй часточку Священних Дарів. За весь час пустельного проживання вона жодного разу не причаститися Святих Христових Тайн. Також вона просила не розповідати про неї своїм товаришам.

Наступного літа перед поїздкою на острів Парос мисливець узяв у священника часточку Животворящих Тайн Христових й обережно поклав її в маленький ковчег. Коли він прибув на місце подвигів блаженної Феоктисти, то разом із кількома своїми товаришами пішов у храм, однак преподобної там не знайшов. Це дуже засмутило його.

Пізніше він пішов туди сам і побачив святу на тому ж місці, де вона стояла в попередньому році.

Мисливиць впав перед нею ниць, але вона поквапливо підняла його та сказала, що не слід цього робити, бо він тримає Пречисті Тайни. Потім свята сама впала на землю й довго з плачем молилася. Піднявшись, вона прийняла посудину й із благоговінням і страхом Божим причастилася Тіла та Крові Христа.

Коли через декілька днів полювання закінчилося, мисливець знову пішов до преподобної за благословенням, але побачив посередині храму тільки мертве тіло преподобної.

Він зі сльозами поцілував ноги святої, викопав невелику яму й поклав у неї тіло угодниці Божої. При цьому він наважився відокремити руку Феоктисти, узявши з собою частину мощей великої подвижниці, щоб зберігати її з честю в своєму домі.

 Всю ніч плив корабель неспокійним морем, а на ранок опинився на тому ж місці, звідки почав шлях і став непорушно. 

Мисливці злякалися та почали запитувати, хто згрішив. Тоді чоловік, який взяв руку святої, усвідомив свій гріх, пішов до храму й приклав руку назад до тіла померлої.

Після цього, коли він повернувся до товаришів, їхній корабель швидко поплив. Мисливець побачив чудо й розповів усім про те, що сталося.

Зникнення преподобної Феоктисти

Товариші почали докоряти йому, що він не розповів їм про угодницю Божу раніше. Вони повернулися назад на Парос і пішли до храму, однак тіла святої в могилі не було. На місці, де воно лежало, залишився лише відбиток від нього.

Мисливці обійшли весь острів у пошуках святої Феоктисти, проте безрезультатно.

Після цього вони поцілували місце, де лежало тіло святої, помолилися і повернулися додому. Там вони розповіли усім про преподобну й прославили Бога, дивного в святих Своїх. Амінь.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете для себе корисне і цікаве)