Важливо жити в мирі з ближніми
Обмежити себе в їжі в дні посту для багатьох з нас неважко. Набагато складніше чомусь — жити в мирі із нашими найближчими людьми.
Чому трапляються конфлікти між рідними, і як виходити із ситуації, коли «вороги людині домашні її», — розповідає ігуменя жіночого монастиря на честь ікони Божої Матері «Відрада та Втіха» Арсенія (Воспянська).
___________________________________________________________________________
– Чому виникають конфлікти?
- По-перше, через те, що ми не вміємо спілкуватися.
- По-друге, не вміємо вибудовувати стосунки — і не лише з ближніми, але й і з дальніми.
Поважати їхню територію та окреслювати власну. Самим не втручатися в життя інших та не допускати їх глибоко в свою сім’ю.
- По-третє, ми абсолютно нехтуємо ввічливістю, що особливо помітно останнім часом.
Адже ввічливість — не що інше, як прояв любови. Як казав старець Амвросій Оптинський: «Якщо хочеш мати любов, то роби справи любови, хоч спочатку і без любови».
Тому це теж справи любови – щоб людину не збентежити, не засмутити, не образити, а донести до неї якісь свої прохання та почуття, не образивши її.
У цьому, власне, і полягають, на мою думку, труднощі спілкування з родичами: ми вважаємо, що з ними взагалі можна не церемонитися. Весь час, не помічаючи того, ми грубо втручаємося в їхнє життя, порушуємо їхній спокій. Даємо безліч порад, маємо свої міркування про їхнє життя та ніяк не затримуємось їм все це розповісти. Те саме роблять і вони. Хоча стримувати себе, звісно, необхідно.
Люди втратили інтимність, приватність свого життя — ту, яка була раніше, коли ще не поширилися телефони, sms, інтернет, а близькі спілкувалися обмінювалися листами.
Коли не було прийнятним приходити в гості без попередження. Все це давало якусь паузу в спілкуванні, давало можливість зібратися з думками, якось вибудувати свої міркування, своє життя нарешті.
Зараз цього вже немає, і взаємні інтервенції посилилися в багато разів, бо будь-якої миті людина може зателефонувати, знайти кого завгодно, сказати що завгодно, порушивши таким чином власний мир душевний і мир того, до кого звертається.
-З чого почати вибудовувати мир та щастя у своїй сім’ї?
– Я думаю, що взагалі починати варто з розуміння, що ми живемо несвідомо. Ми взагалі все робимо несвідомо. Через це й стає можливим усе те, про що я говорила раніше.
Ми не питаємо, чого хочемо. Чи хочемо жити з батьками чи краще нам було б окремо? Чи хочемо вчитися чи працювати й де саме? Чи хочемо заміж чи не хочемо, за кого саме хочемо? Звідси й увесь цей хаос — коли ми не даємо собі зосередитися, помолитися та подумати: а чого я насправді хочу?
Особливо це стосується жінок — коли зараз нам хочеться одного, через п’ять хвилин іншого, а через півгодини протилежного.
Ось коли людина чітко розуміє, чого хоче насправді, усвідомлює свої думки, вчинки, тоді починає правильно поводитися і з ближніми, і з дальніми. І в житті в неї все якось навіть саме собою розставляється: і люди займають свої місця, і стосунки вибудовуються правильні, нікого не пригнічують.
(Фрагмент радіопередачі)
(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовнучастини сайту N.E.W.O.D.)
