День пам’яті святого праведного Іова

6/19 травня Православна Церква вшановує пам’ять святого праведного багатостраждального Іова.

Святий Іов походив із роду Авраама й жив у Аравії. Він був богобоязним та доброзичливим, звершував благодійні справи, зберігав чистоту свого серця і навіть у своїх думках віддалявся від будь-якого зла.

Іов мав сім синів та три дочки, користувався повагою одноплемінників і був впливовою та багатою людиною. Його стада мали сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар волів та п’ятсот ослиць. Крім того, у Святого було багато слуг.

Сім’я Іова жила в любові та злагоді. Його сини, хоч і проживали кожний у своєму шатрі, завжди ділили один із одним трапезу. Щодня по черзі вони влаштовували бенкети, в яких брали участь і їхні сестри, і таким чином проводили час у сімейному колі.

Святий Іов щораз після закінчення семи днів таких зібрань пропонував своїм дітям ретельно переглянути свою поведінку та перевірити, чи не згрішив хтось із них перед Богом.

При цьому Праведник уважно стежив і за собою. Крім того, кожні сім днів Іов приносив Господу жертви всеспалення за числом своїх дітей і одного тельця за гріх.

Одного разу разом із Ангелами Господь попустив предстати перед Своїм престолом і дияволу, який розповів, що ходив по землі й усю її обійшов.

Тоді Бог запитав у нього, чи звернув він увагу на Іова, рівного якому на землі не знайти. На це сатана відповів, що Іов такий богобоязний, бо Господь благословив його та примножив його стада. Якщо ж би Господь відібрав у Іова багатства, то подивився, чи він буде після того славити Його.

Тоді Бог дав владу дияволу над усім, що має Іов, але заборонив йому торкатися самого Праведника.

Якось, коли діти Іова веселилися в домі його найстаршого сина, до Святого прийшли один за одним уцілілі слуги та доповіли йому про нещастя, які його спіткали. Волів та ослиць праведника забрали савеяни та перебили при цьому слуг, що були зі скотом. Всіх дрібних тварин Святого та пастухів, які їх пасли, попалив вогонь, що впав із неба, а верблюдів вкрали халдеї.

Ще не встиг Іов вислухати ці сумні звістки, як прийшов новий вісник і повідомив про смерть його синів та дочок у поваленому на них вихором будинку.

Коли Святий почув усе те, то на знак великої скорботи розірвав своє верхнє вбрання, обстриг собі волосся, впав на землю і сказав: «…Господь дав, Господь і взяв. Як Йому вгодно, так і сталося. Нехай благословенне буде Ім’я Господнє!».

Так Іов переніс велику скорботу й при цьому не згрішив перед Богом навіть словом.

Після цього Господь сказав дияволу, що Іов і у великих нещастях залишається непорочним.

Однак сатана відповів Богу, що це через те, що Святий страждав у чужій шкурі; якщо ж Господь доторкнеться до тіла Іова, то побачить, чи благословить він Його.

Тоді Бог дав владу дияволу і над плоттю Праведника, але заборонив чіпати його душу.

З того часу Іов захворів на проказу. Все його тіло вкрили гнійні та сморідні рани, і він сидів у попелі та страждав від нестерпної хвороби.

Якось прийшла до Праведника його дружина й сказала, щоб він промовив хулу на Бога та помер, бо через смерть він звільниться від своїх мук. Тоді Іов запитав у неї, що невже вони не потерплять і не приймуть від Бога злого, якщо приймали добре.

Згодом до Іова прийшли його друзі. Від жахливого вигляду Святого вони закричали та заридали, а потім мовчки просиділи віддалік нього сім днів та ночей.

Першим почав розмову сам Іов. Він прокляв день свого народження і сказав, що те, чого він боявся, сталося з ним.

Друзі ж Святого вважали, що він страждає за якісь свої таємні гріхи, і говорили йому покаятися та зізнатися у своїх злих справах. Вони думали, що Господь чинить із людьми так само, як і людське правосуддя.

Праведник же переконував їх, що страждає не за гріхи, і що Господь згідно зі Своєю незбагненною для людей волею одним дає щасливе життя, а іншим – нещасне.

Однак слова Святого не змінили їхньої думки, і вони були впевнені у великій гріховності Іова.

Після того Святий почав молити Бога, щоб Він підтвердив його невинність. Господь почув молитву страждальця. Він з’явився у бурхливому вихорі та докорив Іову за його намір вимагати від Нього пояснення Божественного Промислу.

Святий одразу ж розкаявся у своїх словах та визнав свою нікчемність. Потім Господь сказав друзям Іова, що вони говорили про Нього невірно.

Після Божественного з’явлення Іов приніс Господу жертву за своїх друзів і зцілився від прокази. Згодом він отримав від Бога вдвічі більше багатство, ніж мав раніше. Крім того, у нього знову народилося сім синів та три дочки, і він побачив своє потомство до четвертого роду.

Коли праведному Іову було 248 років, він помер, і нині радіє з усіма святими у Царстві Небесному. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну і англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)