День пам’яті преподобного Пахомія Великого

День пам’яті  преподобного Пахомія Великого

15/28 травня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Пахомія Великого, Фіваїдського.

Святий Пахомій народився в кінці ІІІ сторіччя в Фіваїді (Верхньому Єгипті) в язичницькій сім’ї. З юних років він вирізнявся цнотливістю та розважливістю.

Якось батьки доручили йому віднести їжу робітникам, і юнаку довелося ночувати в тому місці, куди він прямував. Там одна з дочок господаря, що мала дуже гарну зовнішність, почала схиляти його до блуду.

Цнотливий Пахомій суворого відповів дівиці, що не може здійснити таку злу справу, і запитав у неї, чи невже його очі – очі собаки, щоб він згрішив зі своєю сестрою.

У 20-річному віці Святого покликали на службу до війська імператора Костянтина. Новобранців розташували в будинку в`язниці, що знаходилася в місті Есні, та тримали під вартою.

Туди до них прийшли християни з хлібом та різними стравами й старанно пригощали їх. Пізніше Пахомій запитав у оточуючих, чому ці незнайомі люди про них піклуються. Йому відповіли, що ці люди – християни й чинять так заради свого Бога, Який заповів їм любити ближніх. Це дуже вразило Святого, і він вирішив стати християнином.

Коли імператор Костянтин здобув перемогу над супротивником, військо було розпущене. Пахомій не побажав повернутися додому, а прийняв Святе Хрещення й почав подвизатися в занедбаному язичницькому храмі поблизу поселення Шенесіт.

Подвижник вирощував овочі та доглядав декілька пальм і трудами своїх рук годував бідних та мандрівників. Святий славився своїм доброчестям, і навколо нього почали збиратися подвижники.

Однак сам він відчував потребу в духовному наставнику, тому залишив місце свого перебування й став учнем старця Паламона, який після 3-місячного випробування одягнув його в чернече вбрання.

Одного разу на місці колишнього поселення Тавеннісі Пахомій почув голос, який наказав йому збудувати там чернечу обитель. Про Божественне одкровення Святий розповів своєму наставнику й разом із ним спорудив у Тавеннісі невелике чернече житло. Це й було початком нового монастиря, майбутню славу якого незадовго до кончини передрік старець Паламон.

Пахомія Великого

Згодом Пахомій побачив у образі схимника Ангела Божого, який дав йому устав чернечого життя.

Через деякий час до Преподобного прийшов його старший брат Іоанн і почав подвизатися разом із ним. Іоанн досягнув високої духовної досконалості перед смертю.

Багато Святий зазнав напастей від бісів, але він їх долав молитвою та терпінням.

Навколо Пахомія почали збиратися учні, чисесльність яких швидко зростала.

Власним життям угодник Божий являв усім приклад для наслідування. Він ревно виконував монастирські роботи, наставляв братію, доглядав хворих. Разом із тим Святий мудро керував монастирем.

Всі монахи виконували різні послухи, вживали одноманітну їжу, носили один і той самий одяг, який змінювали лише для прання. У них не було власних грошей, і багато подвижників, які з дитинства жили в монастирі, не вміли відрізнити золото від срібла.

Преподобний Пахомій вирізнявся великим смиренням і навчав смиренню інших. Він ні за що не хотів прийняти священницький сан і одного разу навіть утік та сховався, щоб не бути рукопокладеним архієпископом, який увійшов у монастир.

Від насельників обителі Святий вимагав точного дотримання статуту, за порушення якого суворо карав.

Якось Преподобного захотіла побачити його рідна сестра Марія, однак він відмовився від зустрічі з нею та передав їй своє благословення на чернече життя.

Марія послухалася брата й почала подвизатися в житлі, яке збудовали для неї монахи на протилежному березі Ніла. Невдовзі навколо неї зібралися монахині й утворився жіночий монастир.

Кількість учнів Пахомія настільки зросла, що виникла потреба в будівництві ще 7-ми монастирів, якими й керував Преподобний. Так під керівництвом Святого перебувало близько 7000 братії.
Святий суворо ставився до себе, але виявляв велике милосердя до молодих та духовно незрілих монахів.

Якось один монах потрапив у руки розбійників і зо страху,що його вб’ють, приніс язичницьку жертву. Потім він зміг утекти від злочинців, але через свій вчинок впав у відчай. Охоплений горем подвижник вирушив до старця Пахомія.

Зустрівшись, Преподобний по-батьківськи докорив йому та запропонував посилити подвиги, щоб знайти милість у Бога. Обнадіяний монах став знову на шлях спасіння.

Особливо уважно Преподобний ставився до хворих. Він підбадьорював їх, переконував бути вдячними Богу та покладати надію на Нього. Також, якщо було необхідно, Святий послаблював хворим піст.

Одного разу, коли Пахомія не було в монастирі, головний повар перестав готувати братії варену їжу на підставі того, що монахи люблять постити, й разом із іншими поварами зайнявся плетенням рогож.

Молодим монахам було важко дотримуватися такого посту, й один із них пожалівся Преподобному, коли той повернувся. Засмучений свавіллям в обителі, Святий викрив завідувача кухнею й наказав спалити сплетені в поварні рогожі.

Святий завжди повчав братію сподіватися на Бога. Якось, коли в обителі була нестача пшениці, він провів цілу ніч у молитві. А вранці начальник одного міста за одкровенням, яке мав уві сні, доставив у монастир багато хліба.

Господь наділив Преподобного даром звершення чудес, і угодник Божий зцілював хворих і виганяв з людей бісів.

Через страшні видіння Пахомію відкривався майбутній стан душ монахів, і він майже відчаявся в їхньому спасінні. Тоді Святому з’явився Іісус Христос і сповістив, що настануть часи, коли віра ослабне, а пороки зростуть.  Монахи останніх часів будуть вирізнятися недбальством та пристрастю до чуттєвих благ. У ті часи посилиться духовний морок, й істинних подвижників буде дуже мало. Тоді в них не буде керівників, а їхні подвиги будуть малоцінними порівняно з подвигами перших монахів. Однак, – сказав Господь, – винагороду вони отримають таку ж, як і перші, оскільки їм доведеться немало страждати від тяжких для монахів умов тогочасного життя.

Згодом у місцевості, де подвизався Святий, виникла епідемія якоїсь хвороби, і померло багато монахів. Захворів та відійшов до Господа й сам старець Пахомій. Кончина Преподобного настала близько 348 року. Братія поховала чесне тіло Святого біля гори поблизу монастиря.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
2 Коментарі
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
День пам'яті святителя Єпіфанія Кіпрського | N.E.W.O.D
16 днів тому

[…] він прийняв Святе Хрещення і почав подвизатися в монастирі, який влаштував […]

trackback
День пам'яті преподобного Феодора Освяченого | N.E.W.O.D
14 днів тому

[…] 16/29 травня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Феодора Освяченого, учня Пахомія Великого. […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
2
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
2
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x