Церемонія відкриття олімпійських ігор 2024

Церемонія відкриття Олімпійських ігор 2024 року в Парижі стала яскравим та найвиразнішим проявом того духу, який панує сьогодні у світі.

Багато людей були шоковані, вражені та не вірили своїм очам, коли спостерігали за тим, що відбувається.

Відкриття Олімпіади, цього глобального заходу, що об’єднує народи всього світу, однозначно висловило інавгурацію чи утвердження «нового світового порядку», який протилежний порядку Божественному, і стало відкритою заявою того, кому воно служить, тобто хто його «господар» і проти Кого він бореться.

Ця «церемонія» була нічим іншим, як сатанинськими зборами, дуже темними та тими, що надто наочно показують той духовний стан, у який катастрофічно занурюється світ.

Цей мирський «стан справ» не є новинкою для православних християн. Єдина відмінність — рівень зухвалості, з яким було організовано цей сатанінський бал, що свідчить про стрімке прискорення подій апокаліптичного масштабу.

Згадаймо, що преподобний Ніл Мироточивий, великий аскет і подвижник, що жив багато сторіч тому, сказав про дні, що передували приходу антихриста.

«Коли час буде наближатися до пришестя антихриста, розум людей затьмариться від пристрастей тілесних, і все більше посилиться безбожність і беззаконня. Світ стане невпізнанним, зміниться образ людей і не можна буде чітко відрізнити чоловіків від жінок, завдяки безсоромності в одязі та формі волосся голови.

Ці люди здичавіють і будуть жорстокими, подібними до звірів, через спокуси антихриста. Не буде поваги до батьків та старших, любов зникне.

Пастирі ж християнські, єпископи та священники, стануть мужами пихатими, які зовсім не відрізняють правого шляху від лівого. Тоді звичаї та передання християн і Церкви зміняться».

Ці слова преподобного Ніла вказують на наші часи? Я вважаю, що так.

Євробачення, яке було нічим іншим, як окультним та сатанинським, щойно отримало своє продовження — церемонію відкриття Олімпійських ігор у Парижі.

Просто збіг? У жодному разі ні.

Мої дорогі віряни, те, що ми спостерігаємо, — це плоди відступництва колись християнської Європи (і Заходу), яка поступово відкинула Христа, відкинула Його Євангеліє та вибрала за краще повернутися до «Єгипту», назад у полон «духовного фараона», щоб вклонятися «золотій телиці» (яка також була присутня на церемонії відкриття Олімпійських ігор у Парижі).

Кінцевий результат цього відступництва – темрява, злість, сатанізм і деградація людства, що знаходить своє відображення в сьогоднішньому анархічному суспільстві, в духовній деградації багатьох інститутів, без виключення – на жаль! – і тих, хто проголошує себе послідовниками Христа, але в той же час відповідає звичаям світу. Тих, хто перетворив Дім Божий на гидоту божевілля та духовного виродження, що «прокинулися».

Це кінцевий результат первісного або першого «гуманізму», встановленого Адамом, та всіх наступних «гуманізмів», які хотіли зайняти місце Бога.

Це те саме відступництво, яке проявляється у всіх формах гуманізму, разом із його більш тонкими формами, такими як папізм, в якому смертна людина претендує на місце або намісництво Христа на землі; в екуменізмі, який бажає досягти єдності серед християн за допомогою церковної «високої дипломатії» або, краще сказати, демагогії та лицемірства, обходячи стороною присутність і «Джерело єдності», яким є Сам Христос як Шлях, Істина та Життя!

Це той самий релятивістський гуманістичний дух, який повільно проявлявся серед деяких ієрархів та «богословів» Святої Православної Церкви. Прикладом цього є нещодавнє висвячення першої «жінки-диякона» в Олександрійському Патріархаті, умовно позначене як висвячення «дияконіси».

Інші приклади цієї ж помилкової духовності, яка бажає відсунути або усунути межі, встановлені Святими Отцями, позбавленої способу думок Отців Церкви і Священного Передання, виявляються у дотриманні устремління занепалого світу.

“Гладять за шерстю” своїх прихильників замість того, щоб нагадувати вірянам про Істину Святого Євангелія. Перетворюють священний простір церковного храму на театри з музикою, трубами, оперними співаками тощо; хрестять дітей одностатевих пар; проводять спільні молитви з інославними та впроваджують багато інших нововведень, що обурюють православних вірян.

Це не шлях Святих Отців.

Дух гуманізму у всіх його версіях – це дух, який бажає досягти цілей (свідомо чи несвідомо) лише людськими засобами. Це дух, відірваний від нетварних енергій Бога, від благодаті Божої та джерела мудрості та істини Самого Господа.

Ось чому святий Іустин Попович, великий сербський православний богослов XX сторіччя, пророчо нагадав Європі, що не може бути справжньої людини та справжнього людства без Боголюдини Христа. Він проголошував, що ті, хто бажає підтримати людину, передусім повинні нерозлучно перебувати з Боголюдиною Христом!

Святий Іустин Попович вказував, що єдиний справжній гуманізм — це, насправді, теогуманізм. Це коли людина в синергії, у спілкуванні з Богом, починає сприймати своїх ближніх і творіння через благодатну й преображену Боголюдську лінзу¹(Мф. 22, 39). Бачити ближнього як створеного за образом і подобою Божою.

Дух, що стоїть за зневагою до Христа на «церемонії відкриття» і спробою глузувати з Нього, — це той самий дух, який очолив перше повстання проти Божественного порядку та був скинутий із Небес.

Біблія відкрито стверджує, що Христос стане знаменням, яке багатьма відкидається ²(Лк. 2, 34). Так було від початку.

Людина не може сховатися від Христа, Він знаходиться в центрі всього, зустріч із Ним неминуча, тому що Він є Шлях, Істина і Життя³(Інн. 14, 6). Він є Світло, яке яскраво сяє у темряві⁴(Інн. 1, 5);;  Він є Хліб, що сходить до нас із Небес і без якого немає життя⁵(Інн. 6, 51-59).

Тим, хто глузував із Христа, заявляв про «вираження свободи», знайте, що ви не вільні. Ця церемонія відкриття – все, що завгодно, але не вираз вашої свободи.

Це прояв вашого духовного полону! Ви одержимі духом, який веде війну проти Бога, Його природного порядку в творінні, й особливо проти вінця творіння – людини.

Наступні слова зі Святого Письма справді підходять цьому поколінню, його «церемоніям відкриття» та «-баченням» (з приставкою Євро- чи іншої): «Назвавши себе мудрими, збожеволіли» ⁶(Рим. 1, 22)».

+ Митрополит Силуан Австралійський та Новозеландський

Джерело

(Ще публікації – в російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)