Прості відповіді на складні питання

Старець ієромонах Симон (Безкровний), афонський подвижник, почав писати давно, але видаються його книги лише з 2008 року. Вже понад 10 років православному читатчеві він відомий під псевдонімом «Монах Симеон Афонський». Бестселером стало видання його книги «Птахи небесні». Життя багатьох читачів після книг Симеона Афонського розділилося на «до» і «після». Для тих, хто шукає глибоких відповідей, ці книги стали несподіваним ковтком свіжого повітря, струменем живої води, яка напоїла душу. Пропонуємо деякі уривки з його творів.

_______________________________________________________________________________________________________

Який учитель найкращий? — Страждання.
Який учитель найгірший? — Насолода.
Яке вміння найрідкісніше? — Вміння віддавати.
Яке вміння найкраще? — Вміння прощати.
Яке вміння найважче? — Вміння мовчати.
Яке вміння найважливіше? — Вміння питати.
Яке вміння найнеобхідніше? — Вміння слухати.
Яка боротьба найнебезпечніша? — Фанатична.
Яка звичка найнеприємніша? — Склочність.
Яка звичка найшкідливіша? — Балакучість.
Яка людина найсильніша? — Та, яка здатна осягнути істину.
Яка людина найслабша? — Та, яка вважає себе найсильнішою.
Яка людина найрозумніша? — Та, яка стежить за своїм серцем.
Яка прихильність найнебезпечніша? — Прихильність до свого тіла.
Яка людина найбідніша? — Та, яка найбільше любить гроші.
Яка людина ближча до Бога? – Милосердна.
Чим протистояти біді? — Радістю.
Чим протистояти стражданню? — Терпінням.
Яка ознака здорової душі? — Віра.
Яка ознака хворої душі? — Безнадійність.
Яка ознака неправильних дій? — Роздратування.
Яка ознака добрих вчинків? — Мир у душі.
Яка людина найбідніша? — Хто найбільше любить гроші.
Яка людина найслабша? — Та, яка перемогла інших.
Яка людина найсильніша? — Та, яка перемогла саму себе.
Які страждання найгірші? — Ті, що народжені нашими власними помилками.
Яке щастя найвище? — Те, заради якого ми відмовилися від себе.
Яка людина живцем померла? — Байдужа.
Яка людина ніколи не помре? — Та, яка любить Бога та ближніх.
Що найстрашніше? — Запізніле каяття.

Про сенс життя

Життя – це підручник, який закривається лише з останнім подихом.
Живе лише той, хто переробляє себе; без цього будь-яке життя лише – саморозпад.
Ближні нас зміцнюють, а вороги – загартовують.
Життя не любить гордих так само, як горді – ненавидять життя.
На що витратиш своє життя, те й буде сенсом твого життя.
Якщо в твій будинок принесуть бруд, не допитуйся, з якого він місця, викинь його відразу; якщо в твоє серце проникнуть помисли осуду, не допитуйся, мають рацію вони чи ні, – вони тільки бруд.
Роздратування і зневіра – перші ознаки захворювання душі, за якими йдуть хвороби – гнів і хіть.
Вчися терпінню так, як якби ти йшов довгою дорогою, або піднімався на високу гору, або ніс важкий тягар: зараз небагато, потім ще трохи, потім лише зовсім небагато, і так до кінця.
Йди за Богом – і твоє життя влаштується; почнеш влаштовувати своє життя – втратиш і його, і Бога.
Як у чистому небі живе сонячне світло, так і в чистій душі – Світло Небесне.
Для того, хто любить життя, воно стає примарним; для того, хто любить Бога, життя стає вічністю.
Якщо день за днем намагатимешся рости духовно, то, непомітно для себе, переростеш землю і торкнешся Неба своїм серцем.
Поки ти живий – борись за чистоту серця; якщо не борешся, то чим ти відрізняється від мертвого?
Все, чим ти не живеш тут і зараз, – не твоє; твоє – це те, що ти зумів змінити у собі й що стало твоїм життям.
Той, хто думає, що він чогось досяг на духовному шляху – помиляється, бо він досяг лише того, що зупинився в своєму русі й повернув назад.
Якщо витрачати серце на суєту, то перед Богом воно буде як помийне відро, повне гидоти.
Якщо берегти серце в молитві та в Євангельських заповідях, то перед Богом воно буде як чиста посудина, повна благодаті та пахощів молитви.
Хворе серце те, що занурене в суєту, здорове серце те, що живе Богом.
Головне не те, які ми є, коли читаємо духовну книгу, а те, якими ми є, коли її закриємо.